Спочатку танкісти бригади двома влучними пострілами з баштової гармати Т-64 знищили ворожу «мотолигу», а потім бронетранспортер зі знаменитим античним іменем «Буцефал» ліквідував залишки…
З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну доля багатьох українських громадян залишається невідомою, адже чимало наших співвітчизників примусово вивезли до рф. Дехто втратив свої домівки й, зібравши найцінніше, переїхав до інших регіонів України, щоб наново розпочати своє життя. Зокрема, в села та міста західних областей нашої держави.
Один із таких регіонів, який прихистив вимушених переселенців — Синевирська територіальна громада, що у Закарпатській області. Ця ОТГ є багатою місциною, адже за рік сюди приїздить майже чверть мільйона туристів, завдяки яким наповнюється бюджет та, відповідно, розвивається інфраструктура.
— 24 лютого росія завдавала ракетних ударів по багатьох українських містах. Тоді ми чітко розуміли, що через декілька днів із тих населених пунктів, де ведуться бойові дії, почнуть виїжджати люди і їх потрібно буде кудись розмістити, — розповідає голова Синевирської територіальної громади Іван Чуп.
За його словами, в перші тижні громада прийняла 1100 вимушених переселенців.
— Ми розгорнули велику кількість ліжкомісць у місцевих школах, залучили туристичний сектор, зокрема бази відпочинку та приватні садиби. Відновили житлові будинки, де певний час ніхто не проживав. Також місцеві мешканці, які перебувають за кордоном на роботі, безоплатно надавали своє помешкання для проживання вимушених переселенців. А з постраждалими проводимо психологічні тренінги, дітям допомагаємо адаптуватися серед однолітків, — додав Іван Чуп.
Синевирська громада допомагала людям одягом, харчовими продуктами, адже деякі приїжджали лише з дорожніми сумками. Немало зусиль місцеві мешканці доклали, щоб допомогти вимушеним переселенцям зібрати певні документи для отримання відповідного статусу та фінансової допомоги від держави.
Водночас для підтримки військовослужбовців та їхніх сімей із бюджету громади також виділено певне фінансування. Мешканці неодноразово відправляли на фронт різні речі та амуніцію.
Громада й надалі готова приймати людей із районів, де тривають бойові дії. Адже в такий час український народ повинен підтримувати одне одного. А незабаром тут планують відкрити виробництво екопродуктів, що дасть змогу створити нові робочі місця для переселенців.
