Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
В Інституті Горшеніна відбувся круглий стіл на тему: «Чи підвищить впровадження стандартів НАТО в ЗСУ боєздатність України». Участь у заході взяли Міністр оборони України Андрій Загороднюк, глава Представництва НАТО в Україні Олександр Вінніков, голова Експертної ради Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) Леонід Поляков, а також перший віцепрезидент Інстититу Горшеніна Віктор Соколов.
За підсумками круглого столу АрміяINFORM підготувала ключові інформаційні блоки, навколо яких тривало обговорення.
Існує три категорії стандартів НАТО
Про них розповів глава представництва НАТО в Україні Олександр Вінніков. До першої категорії відносять технічні стандарти, що включають основи співробітництва з країнами Альянсу, які ділять частини військового обладнання. Друга категорія ‒ операційна стандартизація, яка означає можливість працювати разом і передбачає підтримку спільних дій союзників та партнерів і їхніх оборонних сил. Третя ‒ це адміністративні стандарти, які дають нам можливість спільних підходів до адміністративних процедур і технік управління.
‒ Звісно, ці стандарти стосуються не тільки військових і технічних вимог. Це також і про стандарти демократії, верховенства права, ефективного врядування, права людини, фундаментальні свободи і функціональну ринкову економіку. Вони також містять у собі прихильність цивільному контролю і демократичному нагляду за інституціями сектору безпеки й оборони. А також принципи мирного врегулювання конфліктів та можливості й бажання докладати сили до спільних операцій НАТО, ‒ підкреслив Олександр Вінніков.
У найближчий час побачимо повну трансформацію управління ЗСУ
Процес трансформації передбачає не лише зміну структури ЗСУ, а й зміну функціоналу, який нині прописується. Аби функціонал був сумісним зі структурами країн Альянсу, в Міноборони переписується кейс нормативної документації. Як зазначив Міністр оборони, цей процес уже триває, має багато стадій, і документи, які його регулюють, підписані. Тобто вже з цього року і весь 2020-й триватиме трансформація управління Збройними Силами.
Основні причини переходу на натовські стандарти
Політичні причини. Багато стандартів не мають прямого відношення до ЗСУ, але є кричними, аби говорити, що держава перейшла на них. Як приклад, можна назвати впровадження цивільного демократичного контролю над ЗСУ. Громадянське суспільство має контролювати те, як розвивається і функціонує армія. Неконтрольоване військо – це ситуація, коли воно або намагається взяти владу під свій контроль, як це відбувається в деяких країнах, або, як це було в нашій країні, вони розвалюються і про це ніхто не знає. Тільки з сильним цивільним контролем армія є ефективною.
Технічні й організаційні причини. Армії, які перейшли на стандарти НАТО, краще воюють. Вони більш ефективні й підготовлені. Перехід на ці стандарти і досягнення боєздатності та боєготовності ЗСУ тісно пов’язані, бо натовські підходи до організації спроможностей збройних сил, їх планування та застосування є найефективнішими, що доведено практично. Для України ‒ це саме той асиметричний метод, який слід використовувати і в захисті від російської агресії, і взагалі для розвитку держави. Є країни, не члени НАТО, але вони перейшли на його стандарти. Це такі держави, як Швеція, Австралія. Їхні збройні сили вважають одними з найбоєздатніших.
Причина взаємосумісності. Попри політичний прогрес щодо членства в Альянсі, для ЗСУ впровадження натовських стандартів є пріоритетом. Ми проводимо спільні навчання з його країнами, беремо участь у миротворчих місіях. Маємо спільну бригаду «ЛитПолУкрбриг», повністю збудовану за структурою і функціоналом Альянсу. Коли термінологія, функціонал, система управління нашої бригади і бригади країни НАТО співпадатимуть – значить буде розуміння один одного й ефективне виконання спільних завдань. А це зі свого боку дає змогу більше залучатися у місії й навчання, глибше інтегруватися в систему Альянсу. І внаслідок ‒ посилити спроможності армії та загалом міжнародну кооперацію України.
Українському суспільству потрібно якісно все пояснити
Перший віцепрезидент Інституту Горшеніна Віктор Соколов підняв питання комунікацій щодо НАТО. За його словами, серед українців донині існує багато стереотипів стосовно Альянсу: частина суспільства взагалі не має розуміння, навіщо ці стандарти нам потрібні. А в деяких регіонах цей блок сприймають так само, як колись у радянські часи. Це підтверджує оприлюднене соціологічне дослідження, проведене Інститутом Горшеніна в партнерстві з Фондом Фрідріха Еберта в Україні.
Якби референдум щодо вступу України в НАТО проводили нині, то 51,2% українців проголосували б «за» вступ. Проти ‒ 30,1%. Не голосували б 5,2%. 13,5% не змогли відповісти на запитання.
Якщо в лютому 2008-го вступ у НАТО підтримало 19,2% респондентів, то вже у травні 2013-го рівень підтримки сягнув 35,3%, а після початку конфлікту з РФ, у червні 2014 року, сягав 47,3% (у цей час опитування вже не проводили в Криму і на частині території Донецької та Луганської областей), в лютому 2015-го ‒ 54,1% і далі коливався на рівні 50%.
Якщо аналізувати двовимірні розподіли по регіонах України, можна побачити, що найбільшою підтримкою ідея вступу в НАТО користується на заході (за ‒ 72,1%, проти ‒ 11,2%) і півночі (за ‒ 62,3%, проти ‒ 23,7%). Найменша підтримка на сході (за ‒ 28,1%, проти ‒ 51,6%) та півдні (за ‒ 29,5%, проти ‒ 41,5%).
Якщо аналізувати двовимірні розподіли за віком, то традиційно потужна підтримка ідеї вступу в НАТО у молоді віком 18-29 років (за ‒ 55,9%, проти ‒ 25,8%), а проти виступають представники покоління 60+ (за ‒ 45,0%, проти ‒ 35,1%).
Підготувала Соломія Подільська
