Упродовж цього періоду новобранець проходить не лише фізичне тренування, а й внутрішнє становлення — вчиться діяти в колективі, працювати під тиском, приймати відповідальність і мислити як воїн….
Війна виявила в кожному з нас чесноти, що стали потужним стрижнем небаченої єдності всього українського народу. Усвідомлення необхідності взаємної підтримки стало чинником колективного виживання. Люди, що були змушені тікати з рідних міст, окупованих скаженими від жорстокості загарбниками, знайшли прихистки, в яких чуйності, емпатії та щиросердності вистачило на всіх.
Українці володіють багатим досвідом розвитку та виживання водночас. На історичному шляху ці два процеси переважно відбувалися паралельно — тривалі періоди окупації змушували боротися за життя, а необхідність передати нащадкам духовні, освітні й наукові здобутки спонукали до безупинного самовдосконалення.
Після розпаду радянського союзу Україна отримала необмежені можливості для культурного розвитку. У багатьох містах з’явилися осередки різноманітних мистецьких течій, що, зокрема, займалися популяризацією тих чи інших напрямків у регіонах.
Подібно до того, якою фортецею стала Дніпропетровщина з 2014 року у військовому вимірі, нівелювавши потуги російських терористів у створенні «новоросії» на Сході України, — таким самим оплотом виявився козацький край і в царині національної культури.
Проєкт «КУльтурна СТолиця» збагатив громадське життя Дніпра втіленням ідей щодо проведення музичних та книжкових фестивалів, зйомок фільмів і підвищення обізнаності населення про мистецький зріз регіонального інфопростору. Проте з початком російського вторгнення «КУСТ» запустив нове відгалуження — гуманітарний штаб із допомоги переселенцям.
Перших біженців прийняли вже на четвертий день, розповідають в організації.
— Нам дуже допомогли люди, які мали досвід координації роботи в центрах тимчасово переміщених осіб, — говорить волонтерка Ірина Бондаревська. — Підприємці з Польщі, Литви та Австрії евакуювали людей до Європи — спільними кроками вдалося швидко налагодити співпрацю нашого міжнародного відділу з іноземними фондами.
Найбільший потік біженців припав на перші дні після вторгнення, тож виникла необхідність розширення. Наразі «КУСТ» розміщує переселенців на чотирьох локаціях.
— Дехто з біженців виїжджав за кордон, інші знаходили в місті житло та роботу і влаштовувалися самостійно, проте більшість поселенців надали перевагу нашим шелтерам, — кажуть у центрі.
До облаштування життєвого простору волонтери «КУльтурної СТолиці» підходять концептуально.
— У перші дні людині необхідне забезпечення всіх побутових потреб та екстрена психологічна допомога, адже присутній ефект шоку від кардинальної зміни обстановки та надлишку стресу, — пояснює пані Ірина. — Надалі особа потребує соціалізації. Із цією метою в притулках надають консультацію з питань юридичної допомоги та працевлаштування, проводять культурні заходи для дорослих та малят.
Інфраструктура організації являє собою волонтерський центр повного циклу. Приміщення убезпечені засобами захисту на випадок обстрілу, підземні сховища обладнані для проживання визначеної кількості осіб, склад медичних засобів, харчових та водних запасів сформований. На день гості шелтерів харчуються двічі безкоштовно, допомагаючи на кухні. Поза межі колективу волонтери видають гуманітарну допомогу для діточок.
— Ми приймаємо переселенців як гостей, створюємо сімейну атмосферу, щоби не виникало такого враження, наче перебувають у лікувальному закладі. Людина має відчувати особисту цінність, — зауважує волонтер з організації безпеки Іван Куліш. — Однак ніхто не скасовує правил внутрішнього розпорядку.
Культурна стратегія організації мімікрувала під особливості сучасних українських реалій. Тому волонтери по-новому підходять до реалізації мистецьких проєктів.
— Дякуючи ЗСУ, ми маємо можливість жити, тому не повинні забирати дитинство в дітей, а у старших — позитивні емоції, — наголошують координатори руху. — Побачивши, як українські артисти відвідували в харківському метро людей, що ховалися від обстрілів, на одній зі станцій дніпровської підземки ми влаштували безкоштовні для відвідувачів виступи співаків та гумористів, на яких усі охочі через QR-код могли надістали кошти на купівлю карет швидкої допомоги для ЗСУ. Для дітей організували видовищну циркову виставу.
Також усім колективом волонтери «КУльтурної СТолиці» відзначають дні народження поселенців, не забувають і про національні свята — День вишиванки відзначили із глибоким розумінням цінності національних символів.
— Одного разу до нас звернулася пара з Рубіжного, яка вирішила одружитися. Повідомили: «Хочемо лише розписатися. Де можна знайти бокали?». Готували весілля всім містом, — з усмішкою розповідає пані Ірина. — Отже, спинятися в роботі ми не збираємося. Вже думаємо, як максимально забезпечити людей житлом до опалювального сезону і як підготувати шелтери до холодів.
Створення нової родини під час війни несе для молодят сакральний зміст, адже катастрофічні зміни у світі безсилі здолати прагнення до життя. Виборюючи право на існування, українці довели, що разом є великою родиною, яку не здатні розірвати найтяжчі випробування і яка ще породить новий цвіт на обпеченій ворожою люттю ріллі.
Фото — Культурна Столиця Дніпро
