Беручи участь у походах під час важких боїв проти переважаючих сил російської червоної армії, він забезпечував поповнення українського війська особовим складом….
Про це дружина Президента України Олена Зеленська написала у Facebook:
«Скільки нас, українців? Зараз назву цифру, яку мало хто знає. Якщо рахувати в сім’ях, то нас – 15 мільйонів родин. 15 мільйонів чиїхось затишних маленьких всесвітів, малих батьківщин, сімейних альбомів, особливих дат. 15 мільйонів унікальних, неповторних історій любові й життя.
Сьогодні – Міжнародний день сім’ї. Звісно, хотілося б відзначати його не так. Адже сім’я не для війни, а для миру. Не для смертельного ризику, а для щастя й життя.
Нападницька російська війна завдає удару не просто по країні, а конкретно по мільйонах чиїхось маленьких всесвітів, щодня руйнуючи, ранячи, роз’єднуючи.
Історія кожної нашої сім’ї зараз – це історія болю, тривог, надії. Історіями наших родин пишеться трагічна й героїчна історія країни.
Це сім’ї, які пережили жорстоку окупацію. Як родина Лесі, багатодітної мами з Бучі, яка без світла й води виживала з чотиримісячними немовлятами та своєю матусею, котра має інвалідність.
Або сім’я Марії Вдовиченко з Маріуполя, мама якої пережила клінічну смерть під обстрілами у підвалі, а тато її реанімував! А потім сам майже втратив зір після побиття російськими окупантами, коли вивозив доньок і дружину в безпечне місце.
Чи 18-річний В’ячеслав з Верхньоторецького на Донеччині, який залишився найстаршим у сім’ї та доглядає двох братиків і двох сестер після того, як на його очах від обстрілу загинула мама.
Кажуть, коли гине людина – гине світ. Коли гине сім’я – з нею гине цілий всесвіт. Так втратив свій всесвіт – дружину й тримісячну донечку, усіх жінок родини, одесит Юрій Глодан.
Або інший тато – Володимир Ободзінський з Малинської громади. Його дружину, сина й доньку та онуків-двійнят у рідному домі вбила ракета. Це нестерпний біль – однакові прізвища на свіжих меморіалах.
Наші родини – це надзв’язок, коли разом і в горі, і в радості, і на війні. Як Ігор і Денис Уніговські, батько та син, які удвох пішли воювати з окупантом, причому тато з тих чоловіків, які спеціально для цього повернулися з-за кордону.
Як подружжя Кирсанових, лікарів із Маріуполя. Оксана та Кирило під обстрілами щодня рятували життя містян і жили на роботі, доки від лікарні майже нічого не залишилося.
Або волонтерське подружжя Уляни та Віталія Пчолкіних. Попри те, що обоє пережили важку окупацію в Бучі та пересуваються на кріслах колісних, вони допомагають сотням співвітчизників!
Родина – тендітна й надміцна конструкція водночас. Вона подолає все й на все піде заради порятунку найдорожчих.
Так, 23-річна Анастасія Павлова дісталася Маріуполя й самотужки вивезла звідти батьків та навіть сусідів, яких зустріли по дорозі.
Увесь світ плакав над історією 84-річного Валентина Миколайовича із Запоріжжя. На старенькому авто він урятував з окупованого села сина, невістку, трьох онуків. А після довжелезної дороги ще й заколисував шестимісячну внучку у волонтерському центрі.
Родина – це розуміння з півслова. З одного погляду. Це єдність душ. Скільки їх нині розділено: хтось воює, хтось рятує. Між кимось – фронти й навіть країни. Але найболючіше – коли рідні душі роз’єднують силоміць. Як це трапилося із чотирирічною Алісою, евакуйованою зі сховищ на «Азовсталі». Її маму Вікторію – медика – забрали з автобуса росіяни. Вона не пройшла їхньої перевірки. Всі наші думки з цією родиною. Ми зробимо все, щоб вона знову була разом.
Та навіть у цей час в Україні створюються нові сім’ї! Понад 20 тисяч шлюбів укладено за час війни! Це весільні фото на тлі руйнувань та в стінах лікарень. Як-от у молодої пари – Оксани та Віктора з Луганщини. Вони побралися після того, як Оксана втратила ноги, наступивши на міну.
Сім’я перемагає все. Адже сім’я – це надія. А надія – це більше, ніж рідня по крові. Зараз уся країна стала однією родиною. Ті, хто прихищають, рятують і захищають, – усі ми сім’я.
Отже, сьогодні наш день. Іще один день, на який ми ближчі до перемоги миру – для наших власних сімей».
@armyinformcomua
Двоє людей загинули, ще четверо отримали поранення внаслідок ворожих ударів по Запоріжжю та Запорізькому району.
Протягом доби підрозділи угруповання Сил безпілотних систем уразили/знищили 923 цілі противника.
Розпочалася 1461-та доба широкомасштабної збройної агресії рф проти України.
У ніч на 23 лютого (з 18:00 22 лютого) противник атакував однією балістичною ракетою «Іскандер-М» з Ростовської області — рф, а також 126 ударними БПЛА.
На Одещині внаслідок російської атаки вночі 23 лютого загинули дві людини.
Воїни 80 окремої десантно-штурмової Галицької бригади продовжують боронити Сумщину і нищать ворожу логістику на території.
Старший розвідник-оператор БПЛА (ЗСУ)
від 50000 до 120000 грн
Вся Україна
Батальйон безпілотних систем 154 ОМБр
Водій кат. D1, D, C1E, CE 14 ОМБр ім. князя Романа Великого
від 21000 до 121000 грн
Володимир, Волинська область
Беручи участь у походах під час важких боїв проти переважаючих сил російської червоної армії, він забезпечував поповнення українського війська особовим складом….