Досі навколо станції існує 30-кілометрова зона відчуження. Унаслідок аварії близько 5 млн гектарів земель виведено із сільськогосподарського користування. Досі людство стикається з наслідками цієї аварії….
До війни Олександр був приватним підприємцем, а коли у країну вдерлися російські окупанти — без жодних вагань пішов боронити Батьківщину. Старший лейтенант Зозуляк служив у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Командиром взводу управління мінометної батареї пройшов кілька гарячих точок на Донбасі. Воював біля Золотого, Попасної, Луганського, непростим випробуванням стали бої за Дебальцеве під Санжарівкою…
УБЕРЕГТИ «ВАЛЄРУ»…
Того холодного січневого дня 2015 року «музика» запеклого бою лунала звідусіль. На штурм опорного пункту «Валєра», що поблизу Санжарівки, окупаційні війська кинули значні резерви важкої техніки й живої сили. Протистояли противнику, який переважав чисельно, понад 30 українських бійців: піхотинці, танкісти, розвідники і мінометники.
— Атаки росіян за участю танків і піхоти тривали три дні. Перші дві доби оборони опорника «Валєра» минули без утрат. 23 січня, у день першої атаки і близького бою, ми підбили й захопили ворожий танк. От 25 січня майже не пам’ятаю, — знизує плечима Олександр. — З самого ранку, традиційно нас накривали «Гради». Тримали оборону в невеличких окопах, бо вкопатися глибше в той кам’янистий замерзлий ґрунт не змогли.
Раптом, близько обіду, на горизонті з’явилося п’ять ворожих танків і БТР, що сунули на українські позиції, немов великі потвори. Із озброєння, що лишилося на опорнику, тільки один боєздатний танк «Бугай», кілька БМП, одна зенітка, дві протитанкові керовані ракети та кілька гранатометів.
Усе відбулося буквально за секунди. Російські танки стріляли й летіли на повному ходу. Олександр побачив, як ворожий панцирник за кілька метрів суне йому назустріч. Аби дістатися гранатомета, він задумав проскочити у просвіт під танком у невелику заглибину. Так і зробив. Однак, машина в останній момент змінила напрямок руху. І проїхалася «гусянкою» по лівій частині тіла Зозуляка. Танк застряг у багнюці: сів на «пузо» й безпорадно молотив лівою гусеницею в повітрі. Тієї миті у відкритий люк влучила наша граната.
— Танк проїхався по мені й вщент розтрощив руку, пошкодив ногу й таз. Чув, як ламаються мої кістки. Це була справжня м’ясорубка. Дно танка збило шолом та й правий чобіт кудись злетів, — стискає кулак мужній захисник. — Я був причавлений гусеницею, яка пройшла прямісінько біля голови. Мій кулемет попав у гусінь і зламав праву руку. Далі оборонятися не міг…
На жаль, ліву руку довелося ампутувати. Лівій нозі теж загрожувала ампутація, але її вдалося стабілізувати й уникнути ускладнень…
Більше години Олександр Зозуляк пролежав під гусеницею знищеного танка, поки не прийшла підмога. Побратими звільнили його з-під російського «заліза» і врятували. Дехто з хлопців й досі не вірить, що Олександр вижив. Закривавленого та знесиленого Сашка доставили до медпункту. На жаль, ліву руку довелося ампутувати. Лівій нозі теж загрожувала ампутація, але її вдалося стабілізувати й уникнути ускладнень…
СПОРТ — НАЙКРАЩА РЕАБІЛІТАЦІЯ
Після поранення Олександр Зозуляк пів року лікувався у госпіталях Артемівська, Харкова, Києва та клініці «Феофанія». Була реабілітація у Словаччині, а потім — шість місяців протезування. Міопротез «Мікеланджело» для лівої руки Олександру виготовили у Німеччині.
Незламний воїн, по тілу якого двічі проїхав танк, виграв «срібло» у стрільбі з лука на «Іграх Нескорених — 2018» в австралійському Сіднеї.
Утім, офіцер не здався. Займався спортом, який став найкращим способом реабілітації. За результатами Національних змагань — відібраний у першу українську команду на «Ігри Нескорених-2017». До Торонто їхав у складі запасних.
Фортуна усміхнулася йому за рік. Незламний воїн, по тілу якого двічі проїхав танк, виграв «срібло» у стрільбі з лука на «Іграх Нескорених — 2018» в австралійському Сіднеї. Зозуляк показав добрий результат і у вело-спорті на шосе та естафеті з плавання у складі української команди.
НОВИЙ ОРІЄНТИР — ТОКІО
Стрільбою Олександр Зозуляк займається і дотепер, зізнаючись, що активно тренується, щоб увійти до збірної, яка представлятиме Україну на Паралімпійських іграх у Токіо.
Чоловік бере активну участь у турнірах у Львові, Харкові та Києві. Нещодавно повернувся з міжнародних змагань у Чехії, де виконав норматив на рівні другого розряду зі стрільби з лука — із 720 вибив 502 очка. Серед професійних спортсменів почувається впевнено.
— Ставлю власні рекорди!— запевняє учасник бойових дій.— Спорт, змагання, стрільба дають крила й змогу надихати інших бійців, у котрих опускаються руки.
***
Нині офіцер живе повноцінним життям, четвертий рік працює у Національній поліції. За героїзм на війні Олександр Зозуляк відзначений орденом «За мужність» ІII ступеня, багатьма медалями і відомчими нагородами.
…А щодо мужності, як складової героїзму, то офіцер повністю згоден із Ліною Костенко: «Мужність не дається напрокат».
