Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Війна з московитами показала, наскільки важливим фактором у сучасній війні є мобільність. Для невеликих за чисельністю, але гарно озброєних та екіпірованих підрозділів, і передусім — спецпризначенців, десантників та морпіхів, велике значення має наявність маневрених автомобілів як броньованих, що є за штатом, так і позашляховиків, які вони отримують завдяки невтомній праці волонтерів. Летючі групи наших козаків з’являються нізвідки, висаджують в повітря ординські танки, зенітні ракетні комплекси, самохідки й решту ББМ із «джавелінів», «енлавів» та інших комплексів, і, — поки ворог оговтався, їх вже немає! Тож всюдиходи та звичайні позашляховики для нинішніх воєнних реалій — річ важлива й більше того — необхідна. Це у мирному житті «джип» є ознакою статків і статусу, на війні він є засобом досягнення успіху в бою та виживання вояків.
Вправно й уміло позашляховики у бойових умовах використовують і «Борсуки» — славетні бійці 503-го батальйону морської піхоти. Їхні стрімкі нальоти на ненависних ординців і результативні атаки колись, після війни, увійдуть до підручників із тактики сучасного загальновійськового бою та збірок оповідань про війну. «Борсуки» кажуть, що техніки й озброєння багато не буває. Адже в боях та просто польових умовах навіть найкращі зразки автопрому нерідко виходять з ладу чи знищуються ворогом. Тож час від часу морпіхи звертаються до друзів-волонтерів із проханням допомогти. І яким буває здивування «Борсуків», коли між зверненням та надходженням цієї допомоги минають лічені дні! Один із морпіхів, який підтримує постійний зв’язок із волонтерами, розповідає, як йому телефонували з митниці, кажучи, що для нього вже прибув позашляховик, буквально за кілька днів після розміщення на сторінці батальйону посту про потреби «Борсуків».
— Його просто побачили наші друзі, і вже за кілька днів цей звір чекав мене на кордоні, а я не міг зрозуміти, та й повірити, що хоче від мене той прикордонник! — каже морпіх Олексій.
Так, у цій війні нам багато хто допомагає. І одним із флагманів є литовська волонтерська організація Blue/Yellow for Ukraine. Її допомога частинам Збройних Сил України, підрозділам ТрО та інших структур, що входять до складу Сил оборони України, неоціненна. Але найбільше литовські волонтери відомі своїми позашляховиками, які вони шукають по всій Європі, купують, проводять їхню діагностику, перефарбовують, заправляють та доправляють українським захисникам. Сотні темно-зелених автівок, серед яких — як позашляховики різних марок, так і мінівени, мікроавтобуси, сьогодні можна зустріти на всіх операційних напрямках російсько-українського фронту та навіть у тилу — в мирних областях, де формуються чи відновлюють боєздатність частини й підрозділи, які незабаром вирушать на передову.
Та не тільки литовські друзі допомагають «Борсукам» залізними конями. Ось, днями два позашляховики придбали для морпіхів і українські волонтери. І, що цікаво, ці Mitsubishi Pajero Wagon були придбані у різних країнах, Словаччині та Польщі, але це — машини-брати, адже мають майже ідентичні VIN — різниця лише в одній цифрі. Доля звела їх у волонтерських руках для потреб одного й того самого батальйону морської піхоти! Тут — хочеш не хочеш, почнеш вірити в нумерологію, жартують волонтери.
— Цей збір був особливим, — розповідає волонтер Геннадій. — Він розпочався ще до 24 лютого та неодноразово змінював цільове призначення. Проте, врешті-решт ми досягли мети — вже найближчими днями два позашляховики прямуватимуть до супергероїв з окремого батальйону морської піхоти для виконання завдань.
Геннадій додає, що волонтерській спільноті вдалося зібрати майже 300 тисяч гривень, 400 доларів та 790 євро. Цієї суми вистачило на придбання автівок, а також розв’язання питань логістики та сервісу. І, поки позашляховики їдуть до «борсуків» брати участь у знищенні ординських зайд, волонтери міркують над планами подальшої допомоги захисникам України.
