Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
У Центральному будинку офіцерів Збройних Сил України в Києві розпочала роботу фотовиставка «Одна війна – одна нація – два погляди». Це спільний проєкт спеціальних кореспондентів АрміяInform та журналістки міжнародного фотоагентства SIPA PRESS Гаель Жірб. Захід відбувається за підтримки благодійного фонду «Мотанка» – французько-української громадської ініціативи.
Всі охочі кияни й гості міста мають унікальну можливість переглянути близько 80 світлин, які показують війну на Донбасі в контексті двох поглядів на неї. Це віддзеркалення сьогодення і тієї реальності, у якій живе окрема частина українського соціуму останні п’ять років.
Війна: коротке, ємке, страшне слово. Вона спричиняє рани землі, розтинаючи родючі ґрунти лініями окопів і мінних полів. Війна руйнує мирні оселі, де нещодавно лунав дитячий сміх. Це конвеєр, що продукує вдів, сиріт, самотніх і покинутих людей. Війна є архітектором злиднів, відчаю й безвиході для тих, хто в один момент втратив усе. Війна дивиться на нас тисячами очей наших співгромадян, яких вона заскочила в їх рідних домівках. І їм нікуди тікати. Це погляд місцевих мешканців, які прийняли кинутий війною виклик і ведуть бій за власне виживання.
Трошки про авторів
Володимир Скоростецький
Офіцер Збройних Сил України. Військовий журналіст, спеціальний кореспондент АрміяInform. Народився в грудні 1978 року у Львові. 1996 року став курсантом Військового інституту Національного університету «Львівська політехніка» за спеціальністю «військова журналістика». З 2004 року кореспондент газети «Армія України». Згодом проходив службу на різних посадах у підрозділах військової преси українського війська. Учасник бойових дій. У війні з московським окупантом бере участь з літа 2014 року. Автор та співавтор понад 10 фотовиставок про події російсько-української війни.
Тарас Грень
Офіцер Збройних Сил України. Військовий журналіст, спеціальний кореспондент АрміяInform. Народився у вересні 1973 року на Поділлі. У 1994 році став курсантом Львівського вищого військово-політичного училища за спеціальністю «військова журналістика». Проходив службу на різних посадах у військових ЗМІ. Учасник бойових дій. У війні з московським окупантом бере участь з літа 2014 року. Автор та співавтор понад 10 фотовиставок про події російсько-української війни.
Гаель Жірб
Почала займатися фотожурналістикою у 2006 році. Її репортажі переносять до Африки, Південно-Східної Азії та Східної Європи. Для неї фотожурналістика – це передусім пригоди, щоб познайомитися з іншими людьми. Вона звертає увагу на той ракурс, який робить історію цікавою. Вона завжди дотримується принципу Анрі Картьє-Брессона: «Фотографувати – це тримати на одній мушці думки, погляд та почуття». Саме це і є тим конкретним фокусом, що його вона намагається врегулювати настільки, наскільки це можливо в її роботі. Із 2014 року співпрацює з Патріком Чавелем, визначним французьким військовим фотокореспондентом, з яким Гаель створила колекцію світлин, присвячених війнам у всьому світі за останнє пів століття, починаючи від війни у В’єтнамі, закінчуючи Сирією. Працювала вона і на фронті в районі Авдіївки, Маріуполя й Луганська. З квітня 2018 року працює в агенції SIPA 2018. Тоді і переїхала до України.
Весна 2014 року. 24-а окрема механізована бригада. Військові цього об’єднання одними з перших виступили на захист наших кордонів від російських «миротворців», які згідно із задумом Кремля мали зайти в Україну з Курського напрямку. Споряджаючи кулеметні стрічки, наші солдати вже відчували, що ідуть на війну, але тоді ніхто не хотів вірити в зраду тих, хто сторіччями називався нашим братом.
Чоловічі сльози, найчистіші та щирі. Кожен воїн знає, заради кого і чого він ризикує власним життям, щомиті стримуючи наступ путінської агресії. Але головне все ж таки – захистити дружину, дім і дітей. Тобто виконати звичайну споконвічну чоловічу роботу. Такою була осінь 2015 року.
