Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Музей Вінниці розпочав свою юридичну діяльність незадовго до початку широкомасштабного вторгнення російських окупантів до України — 1 лютого. Основна мета його діяльності — розповідати про історію міста у всіх її вимірах, аби увиразнити образ Вінниці, виховати «культуру вінничан», вивчати місію Вінниці в історії України тощо. І хоч двері Музею ще не відчинені для відвідувачів, його працівники не сидять склавши руки.
Днями вони звернулись до всіх мешканців міста та області з проханням про допомогу, закликаючи приносити до фондів Музею речі, пов’язані з сучасною боротьбою українців та її вінницьким контекстом.
— Наразі частина колективу активно займається документуванням нашої спільної боротьби. Це потрібно для того, аби в майбутньому все було висвітлено максимально точно, щоб ніхто і ніщо не було забутим, — зазначають музейники. — Ви можете допомогти нам у цьому. Просимо передавати у фонди речі, пов’язані з війною. Зараз це може бути що завгодно: від дитячих малюнків до трофейного ворожого танка. Жартуємо, захоплену техніку краще передавати нашим ЗСУ.
А першим експонатом, що розповідатиме про гуманітарну допомогу місту, стане гніздівля. Будиночок для гніздування птахів виготовили вчитель техніки «Ажуолас» Ромас Купчинскас та учні 6В класу Рітіс Казлаускас і Рокас Ясінскас із прогімназії литовського міста Паневежис. Гніздівля сповнена символізму: спереду зображено синьо-жовтих синичок, а по боках — герб України та литовські колюмни, або ж Стовпи Гедиміна.
До речі, колюмни — один з найдавніших державних символів Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського. Відповідно до ревізії Вінницького замку 1552 року, такі самі колюмни були зображені на замкових гарматах.
А з приводу передачі речей у фонди Музею Вінниці можна звертатись на сторінку закладу у Фейсбук або ж безпосередньо головній зберігачці фондів Ользі Корж (пошта korzh.history@gmail.com / Телеграм @OlgaKorzh).
