Це може стати гарним продовженням давньої традиції ВПС США та інших країн світу, за якою «Бойові Соколи» вже багато років підміняють оленів у санях…
Свою думку в інтерв’ю DW озвучила канадська авторка Маргарет МакМіллан, яка спеціалізується на вивченні війн та їхніх наслідків. Вона розповіла про мотивації росії піти війною проти України, про те, що засоби інформаційного впливу змінюються разом із технологічним прогресом, а також про соціальні мережі як нову зброю в інформаційній війні.
— У різні способи пропаганда, яка намагається використати інформацію, щоби послабити ворога чи переконати людей, завжди була частиною війни, — говорить Маргарет МакМіллан. — Але засоби пропаганди змінюються разом зі змінами технологій. У Першій світовій війні обидві сторони скидали одне на одного листівки з літака тому, що таким був шлях до іншої сторони. Під час Другої світової війни, щоб «достукатися» до іншої сторони, використовували радіомовлення. І тепер соціальні мережі стали засобом для спроб послабити ворога та згуртувати власний народ.
Проте, на її погляд, російський наратив стає «дедалі божевільнішим».
— Маю на увазі (пропагандистські заяви ворога), що при владі в Україні наркомани. Що росія вторглася, щоб не дати Україні отримати ядерну зброю, — говорить жінка. — Україна добровільно відмовилася від ядерної зброї у 1990 роках. Мені здається, що це не дуже ефективно, чи не так?
Тому, за її словами, українці без зусиль уже виграли інформаційну війну. Наприклад, вміло використовували військових полонених, які розмовляли зі своїми матерями телефоном. Також ми за допомогою Facebook показували російським родинам, що їхні сини живі-здорові.
— А цьому наративу вірять, думаю, вірять навіть у росії, — наголосила експертка.
Маргарет МакМіллан написала низку книг, присвячених війнам та їхнім наслідкам. Серед них: «Париж 1919: шість місяців, які змінили світ» (2001). За неї вона першою із жінок отримала премію Семюеля Джонсона, а також «Війна, яка покінчила з миром: шлях до 1914 року» (2013).
У 2020 році вона опублікувала книгу «Війна: як нас сформував конфлікт», яка очолила список бестселерів і стала однією з 10 найкращих книг року за версією газети The New York Times.
