Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…
Більша частина інформації про потреби замовників, яка потраплятиме в план закупівель, стане відкритою. Проте державну таємницю буде збережено. Про це під час круглого столу в Інформаційному агентстві Міноборони АрміяInform сказав консультант підкомітету, член робочої групи з опрацювання проєкту закону про оборонні закупівлі Володимир Пікузо.
«Грифи» відкриють, але нацбезпеці це не зашкодить
На думку пана Пікузо, цей закон має передусім розв’язати найболючіші питання, що виникали у процесі закупівлі оборонної продукції й задоволенні потреб державних замовників.
За його словами, чимало довелося попрацювати над надто високим рівнем закритості інформації про потреби Державного оборонного замовлення (ДОЗ) і порядком їхнього задоволення. Тож з ухваленням документа більша частина інформації про потреби замовників, яка потраплятиме в план закупівель, стане відкритою. Так багато виконавців зможе взяти участь у цьому процесі.
Закон пропонує відійти від планово-економічних показників ДОЗу. Тому, вважає Володимир Пікузо, на часі перехід до ринкових принципів задоволення потреб національної оборони й конкурентних процедур закупівель у цій сфері. Власне для цього і слід відкривати інформацію, але у межах, дозволених законодавством у частині захисту держтаємниці.
Водночас проєкт передбачає і механізм часткового розкриття інформації «під грифом», не порушуючи закону й дотримуючись національних інтересів. Тобто це вже не кулуарне розв’язання питань, який продукт поставлятимуть замовникові, а дані, відкриті колу виконавців, які мають право з нею працювати. Так, на думку авторів закону, вдасться забезпечити максимальну конкуренцію в задоволенні потреб національної безпеки та оборони.
Позбавлення від радянської моделі та корупційних ризиків
А ще в новому законі відійшли від особливого порядку формування ціни на оборонну продукцію. За словами Володимира Пікузо, тривалий час це питання регулювали за радянським принципом, і воно містило корупційні ризики. Бо замовник, користуючись правом упливати на формування ціни на продукцію оборонки, робить для виконавця економічно невигідною участь у ДОЗі. З іншого боку, замовники теж брали на себе невластиві функції — формування собівартості на оборонну продукцію, не будучи в цьому фахівцями.
Водночас представники замовника, відповідальні за формування цін, теж несуть величезні ризики у правоохоронній царині. Слідчі дії можуть почати після заяв про начебто непрозоре формування ціни на оборонну продукцію. І достеменно перевірити це важко, а іноді й неможливо. Тому порушені кримінальні провадження тривають роками.
Ураховуючи це, новий закон відходить від особливого порядку формування цін на оборонну продукцію. Відповідно адаптують і законодавство про бухгалтерський облік у частині формування собівартості такої продукції. Це відкриє шлях до аудиту ціноутворення, що підтвердить його законність.
Крім того, закон передбачає, що під час застосування конкурентних процедур ціни не регулюватимуть. Замовник формуватиме ціну, яка, на його думку, є прийнятною. Саме з цієї ціни торги і починатимуться. Але за такого підходу не буде врегульована ані рентабельність, що теж є болючим питанням, ані порядок формування остаточної ціни.
За словами Володимира Пікузо, беручи до уваги специфіку оборонної індустрії, є розуміння того, що існують замовники, умовні монополісти, які єдині виготовляють певний вид продукції. У такому разі передбачено новий порядок ціноутворення. Зокрема встановлюється економічно вигідніший рівень рентабельності, який замовники зможуть переглядати у бік збільшення до визначених новим законом показників. Таким чином замовник не нестиме відповідальності за нібито завищену рентабельність конкретного контракту.
Сформовано нові межі повноважень військової прийомки
За словами Володимира Пікузо, нині альтернативи військовій прийомці немає. Проте є розуміння того, що часто їхня діяльність стає предметом розгляду правоохоронних органів. Тож сформовано нові рамки повноважень військової прийомки. Тобто вона продовжує виконувати свої функції — перевіряти якість оборонної продукції — без втручання у виробничий процес.
Однак закон передбачає необхідність упродовж певного часу перейти до підтвердження якості виробництва. Але не кожного конкретного контракту чи виробу. Йдеться про сертифікацію виробника в процесі управління ризиками на виробництві. І це загальносвітова практика.
