Упродовж цього періоду новобранець проходить не лише фізичне тренування, а й внутрішнє становлення — вчиться діяти в колективі, працювати під тиском, приймати відповідальність і мислити як воїн….
В Одесі за сприяння Служби безпеки України відбувся брифінг за участю трьох російських військовополонених. На початку заходу військовослужбовці загарбницької армії розповіли присутнім журналістам, як опинилися в Україні та які завдання їм ставило командування армії РФ.
Іван Темний, Роман Радіонов та Іван Головцов намагалися завченими фразами запевнити представників вітчизняних ЗМІ, що до останнього не знали, куди саме їх відправляють. Коли ж загарбницьке вторгнення окупантів пішло не за планом, вони отримали дозвіл від свого військового керівництва на вбивство мирного населення.
За словами розвідника-гранатометника Івана Темного, його залучили до військових навчань за кілька місяців до вторгнення. Він перебував у тимчасово окупованому Криму й дізнався про необхідність перетину кордону в останній момент. Його угруповання було розбите українськими військами 5 березня під Миколаєвом.
— Нам ніхто не казав, що ми маємо проводити якісь військові завдання на території України. Нас поставили в колону та за годину до відбуття, коли вже нічого не можна було змінити, повідомили, що вирушаємо до Нової Каховки. Ми тут просто вороги, загарбники, прийшли до чужої землі, де все було добре, — зазначив Іван Темний.
Роман Родіонов, рядовий збройних сил РФ, розповів присутнім журналістам, що спочатку його підрозділу необхідно було просто увійти до населених пунктів та закріпитись там — без ворожих дій до мирного населення. Через 3 дні його командири почали наказувати вести вогонь на враження по цивільних.
— Нам казали, що під час руху ми не повинні були вбивати мирне населення, лише військових. Якщо вони будуть здаватися, брати в полон. Як виявилось уже в бою, ми вбивали цивільних людей та знищували будинки. Від самого початку накази наших командирів не виконувались, — розповів Роман Родіонов.
За словами командира автомобільної служби 34-ї гірської бригади збройних сил РФ Івана Головцова, наразі російські військовополонені не знають, що з ними буде після завершення війни, адже свої навіть не намагаються їх знайти. В Україні до них м’яке ставлення.
— Я спілкувався з великою кількістю людей. Я бачу, що вони тут не злі. Звичайні, нормальні люди. Умови дуже добрі. Якщо чесно, коли потрапив до полону, не думав, що так буде, думав, будуть у канаві тримати, а тут дуже добре ставлення. Як бачите, ми живі, цілі, здорові. Нас тут добре годують, — підсумував полонений російський офіцер.
фото – Максима Войтенка
