Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Нарешті Луганщина помітно розвивається. Саме так коротко характеризують зміни в регіоні ті люди, які давно там не були. Із останніми погоджуються й місцеві мешканці, яким також є із чим порівнювати.
Про нинішню соціально-економічну ситуацію у області, відновлення інфраструктури та забезпечення миру армійцями кореспондентові АрміяInform розповів голова Луганської облдержадміністрації — керівник обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Гайдай.
— Сергію Володимировичу, розкажіть про позитивні зміни на Луганщині, якими темпами розвивається регіон?
— На мою думку, певною точкою відліку змін у регіоні став 2020 рік.
Щоб не забирати часу та не здатися голослівним, розкажу про декілька найяскравіших показників щодо будівництва нових доріг.
Приміром, маючи найменший бюджет в Україні, Луганська область посідає почесне третє місце в рейтингу всіх регіонів щодо реалізації проєкту Президента «Велике будівництво». Тільки протягом двох останніх років у розвиток області інвестовано понад 11 мільярдів гривень.
Також за цей час ми вже відремонтували понад 460 кілометрів доріг державного значення.
До кінця 2022-го року капітальний та поточний ремонт плануємо завершити на 650 кілометрах автошляхів. Зауважу, що це за приблизними підрахунками більш ніж половина державних доріг, розташованих на Луганщині.
Інший приклад: у липні 2020 року було введено в експлуатацію підстанцію «Кремінська», яка приєднала Луганську область до енергетичної системи України. Ми припинили бути «енергетичним островом», життя на якому підтримувалось лише Луганською ТЕЦ, розташованою у прифронтовому місті Щастя. Поміж іншим це стало поштовхом для активізації роботи енергоємних підприємств.
Тим часом ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання АЗОТ» за два останні роки вдвічі збільшило обсяги виробництва товарної продукції.Так, виробництво мінеральних добрив збільшено на 40 %.
Інший гігант хімічної промисловості — НВП «Зоря» − ще у 2020-му підписав багаторічний контракт із США на постачання продукції вибухового призначення.
Неухильно розвивається й Сєвєродонецьке науково-виробниче об’єднання «Імпульс», що одержало перемогу в міжнародних конкурсних торгах про постачання мікропроцесорних диспетчерських централізацій у межах проєкту модернізації «Укрзалізниці».
Це лише кілька прикладів позитивних змін, але, повірте, їх багато.
Про будівництво важливої залізничної ділянки та модернізацію водоканалу
— Яким чином із відновленням інфраструктури допомагають закордонні партнери?
— Одразу хочу висловити вдячність країнам-членам Європейського Союзу та іншим державам за потужну матеріальну підтримку в розвитку Луганщини.
Так, у партнерстві з проєктом USAID «Економічна підтримка Східної України» розпочато роботу над будівництвом перемички між станціями Рубіжне та Старобільськ, що вирішить для Луганської області цілу низку проблем, що накопичилися через окупацію третини території області.
До слова, сьогодні фактично весь північний схід області позбавлений нормального пасажирського сполучення, а тамтешні підприємці для перевезення товарів та врожаю замість залізниці змушені користуватися автомобільними шляхами. Це довго, дорого, приносить економічні збитки бюджету області та «вбиває» її дороги.
Потрібні лише 57 кілометрів колії, щоб з’єднати такі напрямки, як: Попасна — Сватове та Кіндрашівська-Нова — Лантратівка. У перспективі ж плануємо приєднати останній напрямок до загальної мережі залізничних доріг України. Проте для реалізації цього потрібно, щонайменше, 100 мільйонів євро. Тільки розробка техніко-економічного обґрунтування будівництва вартує 10 мільйонів гривень, і ці кошти надає USAID.
Інший життєвоважливий для обох частин області проєкт щодо модернізації Попаснянського водоканалу.
Його вартість70 мільйонів євро, і ці кредитні кошти надані Україні урядом Франції на дуже вигідних умовах: на 40 років, із яких 15 років є пільговим періодом з річною ставкою кредитування лише в 0,0092 %.
Для розуміння, загальна кількість споживачів, яким постачає питну воду «Попаснянський районний водоканал», сягає 1 мільйона громадян. Важливим є й те, що 30% робіт проєкту виконуватимуть наші українські підрядники.
У 2021-му ми переобладнали чи відремонтували 10 шкіл
— А яка ситуація із розвитком соціальної інфраструктури?
— Не менш важливою для нас є турбота про пересічних громадян та розбудова соціальної інфраструктури. Адже від цього залежить якість життя людей на підконтрольній території та привабливість так би мовити «українського способу життя» для наших земляків, що змушені перебувати на окупованій частині Луганської області.
Сьогодні, перетнувши КПВВ, вони потрапляють до комфортного ЦНАПу, швидко та якісно отримують банківські послуги чи сучасну медичну допомогу в лікарні. А вже завтра розповідатимуть про європейський рівень обслуговування своїм сусідам та родичам у тимчасово непідконтрольній Кадіївці чи Сорокиному. І рано чи пізно вони переконаються, що в нас набагато краще.
Ми активно працюємо над тим, щоб молодь не залишала рідні місця. І в цьому нас підтримує Президент України. До речі, Володимир Зеленський вже понад 20 разів відвідав Луганську область за понад два роки.
Вважаю, що саме завдяки великій увазі з боку керівництва державими й маємо таку безпрецедентну фінансову підтримку у рамках різних проєктів щодо розбудови соціальної та спортивної інфраструктури.
Приміром, у 2021-му ми переобладнали чи відремонтували 10 шкіл у Гірському, Попасній, Новоайдарі, Новопскові, Марківці, Станиці Луганській, Біловодську, Красноріченському, Рудівці, Куземівці. Окрім цього, по-новому стали виглядами й садочки у Кремінній, Лисичанську, Троїцькому.
Також у області проведено капітальний ремонт чи переоснащення 4-х спортивних об’єктів Кремінної, Попасної та Сєвєродонецька.
На поточний 2022 рік плануємо відремонтувати ще 15 об’єктів.
— Чи відчувають мешканців області зміни на краще в закладах охорони здоров’я?
—У самий розпал пандемії коронавірусу ми запровадили на «АЗОТі» виробництво медичного кисню. Повністю забезпечили власні потреби і продаємо його до інших регіонів.
До речі, науково-виробнича фірма «Мікрохім» у місті Рубіжне зареєструвала перший в Україні генерик японського противірусного лікарського засобу «Авіган» для лікування коронавірусної хвороби.
Усі лікарні наразі забезпечені апаратами МРТ та УЗД. Створена сучасна система надання екстреної медичної допомоги. Незабаром на базі Сєвєродонецької ОКБ у співпраці з ізраїльськими фахівцями буде створений суперсучасний реанімаційний вузол.
А ще наша область стала пілотним регіоном для реалізації ініціативи «Здорова Україна», що також досить актуально для покращення епідеміологічної ситуації.
Так, для зміцнення імунітету громадян України вже встановлені 73 вуличні спортивні майданчики, а всього їх буде понад 250. Крім того, в рамках проєкту «Активні парки» облаштовано чи переобладнано 31спортивну локацію та 14молодіжних хабів. А напередодні початку цього року відремонтували знаковий для сєвєродончан заклад — басейн «Садко».
У Луганській області 185 тисяч осіб мають статус тимчасово переміщених осіб
— Чи не відчувають тимчасово переміщені особи себе чужими на новому місці?
— Серйозною проблемою для нас залишається житло для людей, які були вимушені залишити власні оселі. Статус тимчасово переміщених осіб нині мають 185 тисяч осіб, що мешкають у Луганській області. Безумовно, більша частина з них постійно мігрує між підконтрольною та непідконтрольною частинами. Проте, принаймні, 50 тисяч постійно проживають на контрольованій Україною території і потребують нових домівок.
В умовах складної ситуації з житлом у Луганської області, коли один квадратний метр коштує майже на рівні Києва, ми плануємо вкласти 44 мільйони гривень за рахунок державного бюджету в будівництво соціального житла для тимчасово переміщених осіб у містах Рубіжне та Кремінна.
Крім того, в рамках спеціального проєкту, що фінансується Німецьким банком розвитку KfW, вже надано квартири для медиків-переселенців у Кремінній та Сєвєродонецьку.
До слова, на стадії реалізації сьогодні перебуває будівництво мікрорайону для переселенців у Сєвєродонецьку. Там буде сім багатоповерхових будинків на 216 квартир. Кошторисна вартість проєкту становить 22,1 млн євро.
— Які плани щодо подальшого розвитку Луганщини?
− Зауважу, що від нарощування промислового потенціалу області ми поступово переходимо до свого стійкого розвитку. Це зі свого боку призводить до того, що переселенці повертаються із інших куточків України до рідної Луганщини, не відчувають проблем із житлом і знаходять гідну роботу. У результаті наш регіон уже розглядається потужними інвесторами як перспективний, незважаючи на ризики, пов’язані із воєнними діями.
Той факт, що торік Луганщину відвідали представники G-7, посадовці ОБСЄ та ООН, політичні лідери багатьох держав дає позитивний імпульс для закордонних промислових партнерів.
Запевняю, що на досягнутому ми не зупинятимемось. У нашій команди є чимало стратегічних задумів, як покращити соціально-економічну ситуацію в регіоні. Проте всі ці плани та задуми можна реалізувати тільки завдяки надійному прикриттю регіону воїнами Збройних Сил України та представниками інших силових відомств.
Користуючись нагодою, хочу висловити подяку всім воїнам, хто нині перебуває в окопах першої лінії нашої оборони, несе службу на блокпостах чи виконує інші завдання зі зброєю в руках.
Разом до перемоги!
Фото пресслужби ЛОВЦА
