Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Участь у бойових діях не може не вплинути на свідомість людини, змінюючи її назавжди. Посттравматичні стресові порушення впливають на якість подальшого життя ветерана, сприяють формуванню неспецифічних сімейних та колективних відносин. Учасники бойових дій відчувають труднощі у процесі адаптації до мирного життя, а іноді можуть нанести шкоду здоров’ю — своєму і близьких… Авторка матеріалу звернулася до представниці кабінету психологічної допомоги Військово-медичного клінічного центру Північного регіону, психологині за фахом, працівниці ЗСУ Наталії Крамаренко, яка розповіла, на що слід звернути увагу рідним і побратимам у поведінці ветерана, щоб запобігти непоправному.
Що повинно насторожити в поведінці людини, яка, можливо, має ПТРС
Будь-які різкі зміни в поведінці людини, яка прибула з району бойових дій, мають насторожити близьких. Наприклад, якщо після повернення з фронту в характері ветерана з’явилися риси, не притаманні йому, як то надмірна балакучість, хоча до цього він був мовчуном, або навпаки − дратівливість, запальність. Ще однією з ознак ПТРС є інтрузивні думки та флешбеки — нав’язливі спогади, які людина пережила на фронті. Саме вони можуть стати причиною відсутності нормального сну, а також нічних жахів.
Приводом звернутися для психологічної допомоги є безсоння протягом 6 місяців, підвищена пильність, реакція на різкі звуки. Як пояснює пані Наталя, навіть якщо людина фізично перебуває у безпеці, в рідній домівці, психологічно вона може залишатися на війні, адже за час перебування в небезпеці організм адаптувався до неї: навчився прислуховуватися та вчасно реагувати на зовнішні подразники, притаманні тому середовищу.
— Відключити цей набутий інстинкт, відразу поїхавши з району бойових дій, неможливо. Комусь для цього достатньо пару тижнів, хтось потребує кілька місяців. Надавати терапію ми починаємо, якщо ці прояви тривають понад пів року.
Як поводитися близьким і побратимам особи, яка має ПТРС
Фахівчиня радить, перш за все, усвідомити, що особистості, яка була з ними до війни, вже немає. Аби зберегти родину, дружбу, відносини, слід прийняти її новий стан та навчитися жити з ним. І хоча часто на будь-який прояв уваги людина може відреагувати агресивно — мовляв, ти не був там поряд зі мною, і не знаєш, що я пережив, максимально підтримувати близького словом або справою.
— Нехай думка, що поряд є хтось готовий вислухати, почути, буквально проросте в його розумі, − розповідає Наталя.
Певним маркером можливих суїцидальних настроїв є той факт, що людина не будує плани на майбутнє, уникає відповідей на це, починає замикатися в собі, відокремлюватися від близьких (не сідає за загальний стіл, не бере участь у розмові), різко та безпідставно розриває контакти.
— Рідним і побратимам ветерана з ПТСР слід навчитися слухати і чути тривожні знаки. Людська психіка влаштована таким чином, що, якщо навіть особа вважає, що ситуація безвихідна і ухвалила рішення піти з життя, підсвідомо вона буде шукати допомоги.
Наполягти на візиті до фахівця необхідно, якщо в поведінці ветерана прослідковуються аутодиструктивні прояви — людина наносить шкоду собі у вигляді різних порізів, припікань тощо.
Як допомогти пережити загибель побратима
Порада фахівця слухати і чути не втрачає актуальності й на фронті. Кожен воїн тяжко переживає гибель побратимів. Якщо товариші по службі й керівництво бачать, що особа перебуває на грані зриву, слід намагатися знизити на нього тиск зобов’язань, дати можливість виговоритися, «проговорити негативну енергію», пригадати, яким був загиблий — направити зусилля на те, щоб воїн не замкнувся в собі, а також дозволити йому пережити всі емоції, властиві для конкретного випадку, навіть якщо це буде плач. Дозволити собі плакати — це не ознака слабкості, а спосіб облегшити душу, зняти напругу…
— Важливим для людини, яка перебуває у стані стресу, буває момент, коли є можливість поспілкуватися та підтримати родичів померлого, пригадати разом із ними, яким він був — побудувати такий собі незримий зв’язок із загиблим побратимом.
Як запобігти виникненню ПТРС?
Гостра стресова реакція на будь-яку негативну подію може стати причиною виникнення ПТРС. Клінічні її прояви полягають у ступорі або навпаки − ажитації (моторне занепокоєння, потреба в русі), хвилювання, тому, за можливості, необхідно локалізувати їх перерахованими в попередньому абзаці способами.
Крім ПТРС ,псує якість життя і депресія, яка частіше виникає вже після повернення з фронту. Її клінічними ознаками є втрата інтересу до свого зовнішнього вигляду, відчуття безпорадності та нікчемності, очікування можливого покарання та біди. Також людину можуть переслідувати проблеми із засинанням, безсоння, психосоматичні розлади, тривожність та сум. Часто на фоні депресії у людини міняється спосіб життя — вона не може примусити себе встати з ліжка, працювати в темпі, до якого звикла, стає неуважною.
Як умовити близьку людину відвідати психолога
Наталія радить не квапитися й не наполягати на візиті до фахівця, оскільки будь-який тиск може викликати спротив.
— Головне — знову ж, спілкуватися, потрохи почати говорити про проблему, про те, наскільки важлива ця людина в житті близьких, пропонувати… Тут діє принцип маленьких кроків…
