Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Сьогодні у нашому суспільстві досить жваво обговорюється питання національного спротиву агресору та створення підрозділів територіальної оборони у кожному районному центрі, у кожному українському містечку та селі.
Закарпатська область, зважаючи на сусідство відразу з чотирма європейськими країнами, є доволі специфічним регіоном. Як тут формується бригада тероборони, з якими труднощами доводиться стикатися командуванню, дізнавався кореспондент АрміяІnform.
«Закарпаття не є складним, Закарпаття є специфічним, і всі його мешканці — істинні патріоти України…»
— Хибною є думка і твердження, що Закарпаття є багатонаціональним, — говорить Павло Федака — голова закарпатського крайового товариства «Просвіта». — Всі українські та європейські етнологи стверджують, що Закарпаття є мононаціональним і тут проживає майже 80% українців. Решта — це національні меншини, котрі абсолютно не схильні до будь-якої іреденти проти України. Хочу сказати, що люди, котрі живуть поряд із кордонами Польщі, Угорщини чи інших країн, у будь-який момент готові стати на захист України. Проте сьогодні представникам влади треба більше спілкуватися з простим народом, розповідати про національний спротив, пропагувати та закладати патріотичну іскорку в серцях людей, запрошувати їх записуватись до підрозділів тероборони. Закарпаття не є складним, Закарпаття є специфічним, і всі його мешканці — це істинні патріоти України і не варто про це забувати.
Як у Карпатах тероборону створюють
Створення у Рахівському районі батальйону територіальної оборони сьогодні має декілька складних моментів, проте вони вирішуються колективно.
— Питання тероборони було завжди актуальним, і не лише на Рахівщині чи Закарпатті, — розповідає тимчасовий виконувач обов’язків начальника Рахівського територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковник Йосип Бундзяк. — На жаль, не всі люди зараз розуміють, що це за підрозділ, для чого він потрібен, і вважають, що їх незабаром відправлять в район проведення операції Об’єднаних сил. Тому це ускладнює за досить короткі терміни укомплектувати батальйон необхідною кількістю людей. Проте ми наполегливо працюємо в цьому питанні та залучаємо районну владу і місцеві територіальні громади, аби проводили роз’яснювальну роботу серед населення.
У зв’язку з тим, що Рахівщина — район гірський та малоземельний, питання територіальної оборони тут ускладнюється ще й фактичним розміщенням самого підрозділу, адже тут ані за Радянського Союзу, ані за незалежної України військових частин, окрім військкомату, не було взагалі. Маємо певні труднощі з місцем розташування, адже умови для проходження служби мають бути комфортними та відповідати всім сучасним вимогам проживання, — продовжує підполковник Бундзяк. — Знову ж таки повторюсь, що це питання зараз є на особистому контролі як обласної, районної та місцевої влади, так і йде робота з боку органів військового управління. Земель та майна Міноборони тут практично немає, тому мусимо ці нюанси вирішувати спільно, заради єдиної мети — функціонування підрозділу та оборони цього українського регіону у разі війни.
Гуцули воювали за Україну, а не за окрему територію, вони є прикладом для багатьох нас…
Рахівський район дійсно є мальовничим, багатим на культуру і традиції регіоном та має одну з найкрасивіших серед всього Закарпаття місцин. Саме тут 103 роки тому місцеві активісти постали проти австро-угорського панування та проголосили Гуцульську республіку з центром у селищі Ясіня, що дало змогу надалі приєднатися до західноукраїнських земель. І навіть сьогодні, через стільки років тут й досі відчувається дух патріотизму, вольності та бажання підтримувати і виборювати незалежність від іноземного впливу.
— У 1919 році тут, у Ясінях, було створено Гуцульську Республіку, — сказав під час Гуцульського віча голова Ясінянського територіальної громади Андрій Делятинчук. — У нашій українській історії є розділ, у котрому йдеться про те, як наші українці, люди із Закарпаття, хотіли свободи та незалежності від окупанта та врешті приєднатися до великої України. Ще 103 роки тому сотня гуцулів за одну ніч роззброїла місцеву жандармерію, захопила адміністративні будівлі та оголосила про створення української Гуцульської Республіки. Гуцули воювали за Україну, а не за окрему територію, і сьогодні вони є прикладом для багатьох нас.
Поряд з цим у Рахівському територіальному центрі комплектування та соцпідтримки зазначили, що на сьогодні жителям району постійно пропонують службу за контрактом у Збройних Силах України.
— У нас в пріоритеті завжди були є і будуть бойові частини, котрі регулярно виконують завдання зі стримування та відсічі збройної агресії Російської Федерації на сході нашої держави, — сказав Йосип Будзій. — А тепер паралельно відбираємо хлопців та дівчат і до підрозділів територіальної оборони.
Територіальні громади створюють спеціальні програми на підтримку тероборони
Якщо ж говорити про територіальні громади, то вони теж не пасуть задніх, а навпаки підтримують та сприяють формуванню місцевої тероборони.
— Ми завжди допомагали українським захисникам, завжди будемо робити все, що є в наших силах задля оборони нашого краю та держави в цілому, — говорить Андрій Делятинчук — голова Ясінянської територіальної громади. — Люди у нашій громаді знають, як виборювати незалежність та свободу. Зараз тримаємо руку на пульсі стосовно комплектування батальйону оборони в Рахові, залучаємо людей для інформативно-агітаційної роботи, незабаром будемо ухвалювати відповідну програму та виділятимемо на це кошти.
Наразі комплектування усіх підрозділів територіальної оборони Закарпаття триває…
