Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Караїми – тюркський народ, який живе у Криму. Караїмська мова належить до кипчацької групи тюркських мов. Батьківщиною караїмів вважають Крим. Багато караїмів мешкає в околицях Тракаю, колись великі поселення караїмів існували в Галичі, Луцьку, Києві, Одесі тощо.
У Музеї караїмської історії та культури Національного заповідника «Давній Галич» відкрили виставку, присвячену військовій історії караїмів. Її організували наукові співробітники музею та відділу охорони культурної спадщини.
В експозиції зібрані артефакти, що, серед іншого, ілюструють привілеї, надані громаді караїмів владою Австро-Угорщини та Речі Посполитої за старанність у службі. Зі слів молодшої наукової співробітниці музею Надії Васильчук, вдалося дослідити навіть прізвища караїмів, які були військовослужбовцями ще в санітарних підрозділах Австро-Угорщини, та з’ясувати, хто з високопосадовців Галичини сприяв наданню громаді цих привілеїв.
Старший науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини Андрій Чемеринський розповів про основні моменти історії, пов’язані зі ставленням караїмів до виконання військового обов’язку у період з кінця 18 до початку 20 століть.
На виставці можна побачити репліку військового однострою санітара Австро-Угорщини зразка 1916 року, пошиту за стандартами того часу. Мундир, у якому виступав з повідомленням один із науковців, та вся військова атрибутика військовика санітарного підрозділу відповідали унікальним автентичним світлинам караїмів-санітарів, які фіксують їх у період нелегкої та небезпечної служби,- йдеться в дописі.
Фото з архіву Музею караїмської історії та культури Національного заповідника «Давній Галич»
