Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…
Поки російські «лампасоносці» бадьоро рапортують про успіхи «непереможної та легендарної», «зростаючу» бойову міць та тотальну перемогу над «дідівщиною», в реальному житті перебування в лавах армії РФ стає дедалі небезпечнішим. Перспективи у російського «гарматного м’яса» досить сумні. Для того щоб вижити, «диво-богатирю» як мінімум необхідно вижити в п’яній казарменій бійці, не стати жертвою безглуздого наказу десь на маневрах і повернутися із «захисту інтересів Росії» з України, Сирії чи іншої країни. Проте це зовсім не означає, що щасливий «дембель» тріумфально повернеться до свого «замухранська» і буде в тісному колі собі подібних вихвалятися подвигами під стакан «бояри».
Річ у тім, що на нього там вже давно чекають. Ні, не військом з оркестром та грамотою, і навіть не родина. Його прізвище вже давно «здали» свої ж офіцери місцевим «браткам», які із задоволенням віртуозно виб’ють з нього (в прямому сенсі) усі зароблені кошти.
Представники російського комітету солдатських матерів вже давно б’ють на сполох і констатують, що нестатутні відносини трансформуються у «дідівщину нового типу». У російських військових гарнізонах процвітає рекет із боку криміналу, який часто пов’язаний із командуванням. Місцевій «братві» платять як контрактники, так і офіцери, а ті, хто воював за кордоном, взагалі перебувають в окремому списку здирників.
Нещодавно повідомлялося про такі випадки в гарнізоні Юрга Кемеровської області. Де справа здирництва грошей з «контрактників» була настільки добре організована, що навіть «братва» пропонувала знижки для тих, хто дасть координати свого співслужбовця. А якщо ж військовий воював десь за межами РФ і отримував певні надбавки, то це взагалі вважалося джек-потом. Але такі списки передавали «браткам» уже керівники частини за певну винагороду.
За словами голови асоціації «Комітет солдатських матерів» Світлани Голуб, система поборів із військовослужбовців склалася у багатьох регіонах Росії. Наприклад, на контрактниках наживається криміналітет в Улан-Уде та інших частинах Забайкальського краю. Відомі резонансні випадки здирств у Приморському краї. У 2019 році місцеві правоохоронці вийшли на слід етнічного угруповання, яке протягом кількох років грабувало й вимагало гроші у військовослужбовців Челябінської області. Аналогічні інциденти були в Уссурійську й навіть далекому Фокіні, де базується Тихоокеанський флот РФ.
Слова Світлани Голуб підтверджує член Громадської ради при МО РФ Віктор Баранець.
— Вимагання з контрактників у далеких гарнізонах — це досить типова картина для Росії. Випадків, коли місцевий криміналітет фактично обкладає даниною військовослужбовців, було кілька. Картинка скрізь типова — чекають просто біля КПП у день видачі грошового забезпечення, загрожують розправою, шантажують, а можуть і проломити голову. Самі ж контрактники бояться йти до правоохоронних органів, бояться, щоб їх знімали під час передачі грошей, побоюються за сім’ї«, — говорить Віктор Баранець.
Проте самі російські військові нічого дивного в тому, що їх обкладає даниною «братва», не вбачають. Вони ставляться до здирства як до певної даності.
— Навіть коли ми розбирали ситуацію в Юрзі, серед деяких військовослужбовців проскакували висловлювання на кшталт, що платять усі і не лише в Юрзі, а й в інших регіонах. Якоїсь миті це стало нормою у військовому середовищі, — говорить голова асоціації «Комітет солдатських матерів» Світлана Голуб.
