Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Напередодні Дня сержанта ЗСУ військовослужбовці частин, які підпорядковуються ОТУ «Схід» у районі проведення ООС, влаштували невеличке свято для вихованців одного з дитячих соціально-реабілітаційних центрів Донеччини. Військові провели кілька годин з вихованцями закладу, висаджуючи невеличкий сад фруктових дерев та чагарників на його території.
— Сьогоднішня зустріч відбулася за ініціативи сержантського складу ОТУ. Напередодні професійного свята хлопцям хотілося трохи відключитися від теми війни. Обрали ось такий «антидепресант». Зі свого боку діти, які перебувають у цьому закладі, опинились у складній життєвій ситуації, тому найбільше потребують уваги дорослих. Тож, сподіваюся, спілкування з нами теж стало корисним для малечі. Крім того, діти відчули, що вони під нашим захистом, і для нашого колективу це стало черговим стимулом — побачити, заради кого ми захищаємо країну, — ділиться думками головний сержант ОТУ «Схід» старший прапорщик Валерій Мухін.
Майстер-сержант Віталій Піскун проходить службу в повітрянодесантній бригаді на посаді головного сержанта. У довоєнному житті чоловік — агроном. Тому не дивно, що побратими довірили вибір видів та сортів дерев саме йому.
— Дерева ми закупили власним коштом в одному з місцевих розсадників. Хотіли зробити такий собі сад-мікс — яблуні, груші, сливи, черешні… Обирали районовані сорти — щоб дереву було комфортно саме в цьому районі. Зупинилися на всім відомих. Антонівка, Ренет Симиренка — це яблуні, Валерій Чкалов — черешня, Лісова красуня — саджанці груші. І хоча врожай у них не є дуже високим, але вони потребують менше уваги та догляду і вже за кілька років дадуть плоди, — розповідає військовий.
Кирило вже кілька місяців живе в центрі. Сором’язливий за характером, хлопець спочатку тримався осторонь від загальної компанії. Але, захопившись процесом висаджування дерев, розслабився. Після того, як посадив своє останнє деревце, вже давав поради друзям:
читайте також:
— Коріння дерева потрібно спочатку обмокнути в глину. Так воно швидше укоріниться. А ось це — місце щеплення. Коли саджаєш дерево, потрібно цим місцем висадити на південь, щоб саджанець не захворів.
На питання, ким хоче стати в майбутньому, хлопець пригнічено зітхає, мовлячи — тепер потрібно визначитися, що більше до вподоби — бути військовим або агрономом…
Пані Лариса — директорка соціально-реабілітаційного центру. Опікується дитячим закладом уже понад 10 років.
— Дякую нашим військовим за такий день. Такі діти, як наші вихованці, найбільше потребують соціалізації. Сьогодні вони дізналися та навчилися багато чого нового, а головне — відчули, що вони комусь потрібні в цьому світі, — ділиться думками жінка.
Після того, як садові роботи були завершені, а територія центру прибрана, військові та діти, згуртувавшись у веселу компанію, винесли на подвір’я столи та влаштували чаювання. Військовослужбовці привезли до закладу кілька коробок фруктів та солодощів, а дівчата з центру пригощали власноруч приготовленою випічкою. За столом панувала весела та доброзичлива атмосфера: військові розповідали цікаві факти зі свого життя, діти ділилися таємницями та мріями на майбутнє, робили спільні з військовослужбовцями фото. Домовилися, що вже в грудні відбудеться чергова зустріч, під час якої буде влаштовано шаховий турнір.
