У минулому літаючі дрони успішно і не дуже використовували не лише під час ведення війн, але й у цілком мирних сферах. А часом безпілотники й поготів відігравали абсолютно…
Експерти з оборони в російських державних ЗМІ системно повторюють кілька дезінформаційних наративів: російська зброя сприяє миру, а західна зброя провокує конфлікт; агресивний Захід використовує «гібридну війну», щоб сприяти нестабільності поблизу Росії; і що «союзники Східної Європи по НАТО маріонетки США». Режим Путіна щедро годує за це пропагандистів, а у відповідь вони підгодовують фейки, які забезпечують лояльність до нинішньої російської влади.
Для наочності наведемо приклад одного з таких «ескпертів від оборони». Знайомтесь: Олександр Хроленко, військовий аналітик інформаційного агентства Sputnik (його діяльність докладно проаналізували фахівці ресурсу ЄС EUvsDisinfo).
Нагадаємо, що Sputnik — один із двох флагманів багатокомпонентної російської кампанії впливу на міжнародну громадську думку, ще один RT. Ці два інформаційні ресурси фінансує безпосередньо уряд Росії. Вони легко маніпулюють інформацією та брехнею, разом із провідними державними каналами, та входять до складу державного медіа-конгломерату «Росія сьогодні». Новини Sputnik поширюються у багатьох мовних версіях, а також їх публікує інше державне інформаційне агентство РІА Новости та перевидають прокремлівські засоби масової інформації на кшталт Baltnews або News Front.
Саме в цій «екосистемі» пан Хроленко активно пише про російські системи озброєння, як-от: балістичні ракети «Сінева», винищувач СУ-57, ракетний комплекс С-400 та підводний човен «Ульяновськ». Як російський націоналіст, він, не вагаючись, вихваляється, що міжконтинентальна балістична ракета «Сармат» «несе достатньо ядерних боєголовок, щоб одним ударом спустошити територію, приміром, із Францію» тощо. Його редакційні статті стають орієнтиром для прокремлівських засобів масової інформації та повторюються у дезінформації, що стосується оборони.
«Хороші і погані» гармати
Перший наратив, який пронизує творчі доробки Хроленка: «російська зброя та військові навчання навчають стабільності та миру, натомість західна зброя та навчання підривають їх». Наприклад, в одній статті він пише: «Російська збройна технологія була розроблена для стримування агресорів та збереження миру», а в іншій: «ведучи шлях у розробці й виробництві систем високотехнологічних озброєнь, Росія зміцнює мир на планеті».
Гарно звучить! Утім, чи не нагадує вам це риторику радянського режиму з його нескінченними військовими парадами під прапорами «Ми працюємо заради миру»? Помпезні заяви кремлівського пропагандиста покликані надихнути росіян та гордитися! Однак правда у тому, що російська зброя служить усім, кому «пощастило» її придбати, незалежно від ідеологій та режимів.
Водночас «Вашингтон і Брюссель просто вирішили списати деякі незалежні євразійські держави як держави-парії, — пише Хроленко. —І лише потужні російські протиракетні системи перешкоджають ЄС і США здійснювати агресивні військові дії на цих територіях». Він навіть припускає, що європейці під керівництвом США готуються до війни з Росією: «військові навчання НАТО «Захисник Європи — 21» дуже нагадує репетицію Третьої світової війни»…
«Захід має погані мотиви, а також погану зброю»
Другий наратив Хроленка полягає в тому, що Захід має погані мотиви, а також погану зброю. Наприклад, він стверджує, що США ведуть гібридну війну в багатьох пострадянських країнах, зокрема в Україні. Він пише: «Чи не відверте втручання США та ЄС у виборчий процес України у 2014 році призвело до збройного конфлікту на Донбасі та подальшого повернення Криму до складу Росії?».
Не йме сорому кажучи на чорне біле, адже ставить «Б» перед «А». Нагадаємо «експерту», що президентські вибори в Україні відбулися у травні 2014 року, у жовтні — парламентські. Агресія на сході України за участю Росії розпочалася раніше, у квітні 2014 року, точно так само, як незаконна анексія Криму сталася до виборів 2014 року.
Хроленко трактував білоруські протести проти Лукашенка як «спробу Заходу здійснити переворот» у країні. За його версією, більш широка мета Заходу —нібито перетворити весь пострадянський простір на «безлюдне місце постійного військового конфлікту». Крім того, Вашингтон і Брюссель «виношують плани демонтажу «занадто великої» Російської Федерації, як це зробили з Югославією».
Захід «експерт» представляє як проблему, оскільки його справжні цілі майже диявольські, але його зброя, на думку Хроленка, «стара і нудна», принаймні, якщо порівнювати з потужним російським арсеналом. Він зазначає, наприклад, що винищувачі російського виробництва СУ-30 і СУ-27 набагато перевершують західні аналоги, а російські збройові технології «випереджатимуть західні на десятиліття».
Та чи правда це? Росія дійсно має розгалужену мережу оборонних досліджень, проте перехід від досліджень до серійного виробництва нових зразків ОВТ відбувається повільно. Наприклад, російська армія мала отримати 2300 танків нового покоління типу «Армата» у 2015–2020 роках, але ці плани провалено. Остання відстрочка, оголошена у липні цього року, дає надію на початок масового виробництва аж у наступному, 2022 році. Незалежний російський журналіст із оборони Олександр Гольц пояснює, що сміливі офіційні заяви часто представляють стан російських збройних сил у більш сприятливому світлі, ніж дозволяє реальність…
Однак, якщо слідувати логіці, чому країни ЄС та НАТО наважуються ризикувати руйнівною війною з Росією, якщо їхня зброя настільки слабка? Відповідь Хроленка підводить нас до третього наративу: США контролюють своїх союзників, як маріонетки, не даючи їм взамін майже нічого.
«Країни НАТО як антиросійські маріонетки»
За словами Хроленка, США домінують над своїми східноєвропейськими союзниками, готуючись використовувати їх як «стартові майданчики» для вторгнення в Росію. «Країни Балтії перетворилися на один величезний тир для іноземних військ», — пише він. В іншій публікації він стверджує, що членство в НАТО не дає ніяких переваг для країн Балтії. Натомість це призводить до «іноземної експлуатації та розформування національних армій». Зокрема, Хроленко дозволяє собі зневажливий тон щодо підводного човна Польщі, який нібито «становить небезпеку для екіпажу», а в іншій статті висміює військові видатки Латвії.
Замість епілогу
Разом ці три наративи утворюють шаблон, своєрідну гамівну сорочку. Вони обмежують віруючих у маренні апокаліпсисом. У цьому баченні противники одночасно сильні, але слабкі, хитрі, але некомпетентні, і все ж… усе контролюють. За логікою Хроленка, Росія повинна завдати удару у відповідь, що, зі свого боку, породило російську доктрину, згідно з якою сама Росія повинна і має застосовувати гібридні засоби. Вона відома від назвою Доктрини Герасимова.
Справді, концепція гібридної війни є доволі помітною в російських дебатах про національну безпеку. Так, у ній неодноразово зазначалося, що політична війна під проводом США проти Росії нібито ведеться шляхом створення «кольорових революцій» або розпалювання «контрольованого хаосу» в Росії та навколо неї. Це породжує конспірологічні теорії, у яких ворог — скрізь і водночас ніде.
