Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Один із дивізіонів окремої артилерійської бригади імені гетьмана Тараса Трясила постійно перебуває у визначеному вищим командуванням районі в готовності у разі необхідності підтримати своїм великим калібром загальновійськові підрозділи та прикрити рубежі в районі відповідальності. Наразі в дивізіоні триває робота щодо переведення озброєння та військової техніки на режим зимової експлуатації.
– На переведення техніки нам відведено трохи більше ніж три тижні, переважну частину робіт вже виконано, –– розповідає заступник командира з озброєння капітан Микола Снопковський.
До речі, окрім самохідних установок великого калібру, у підрозділі ще є трали, танкові тягачі й інша автомобільна та спеціальна техніка. Та найбільш працемістким завданням є обслуговування 203-міліметрових «Піонів».
Тут одна лише гармата чого варта! Завдовжки –– понад 11 метрів, тож чиститься вона важким, понад 10 кілограмів, банником, що під силу лише всьому розрахунку із семи військовослужбовців. І справляються ці семеро богатирів із завданням протягом 40 хвилин, витрачаючи за цей час кілька десятків літрів дизельного пального чи гасу, а потім –– кілька кілограмів спеціальних мастил. Загалом, за словами заступника командира дивізіону з озброєння, на обслуговування однієї самохідної гармати витрачається близько 60 кг різних пально-мастильних матеріалів.
Швидше за всіх у дивізіоні з переведенням 46-тонної самохідної гармати 2С7 «Піон» впорався екіпаж, де командиром гармати старший сержант Олександр Дудкін. За словами заступника командира з озброєння, це й недивно, адже старший сержант –– бувалий воїн, який на війні з 2014 року, коли був мобілізований та залишився у війську. Тепер передає свій багатий досвід молодим воїнам.
