Упродовж цього періоду новобранець проходить не лише фізичне тренування, а й внутрішнє становлення — вчиться діяти в колективі, працювати під тиском, приймати відповідальність і мислити як воїн….
Відповідно до чинного законодавства учасники бойових дій звільнені від обов’язку мати страховий поліс для керування належними їм транспортними засобами на території нашої держави. А чи потрібна учасникові бойових дій «автоцивілка», якщо він керує не своїм авто? Це питання я порушую невипадково, адже відомі випадки, коли водієві, учасникові бойових дій, виписували адміністративне стягнення за відсутність обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, коли він був за кермом чужого автомобіля.
Дослівно у Законі України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у пункті 13.1 статті 13 написано так: «учасники бойових дій, які особисто керують належними їм на правах власності транспортними засобами, звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України». Відповідно до законодавства, відшкодування збитків внаслідок ДТП, винуватцем якого є учасник бойових дій, проводить МТСБУ.
Тобто ви не зобов’язані оформлювати поліс цивільно-правової відповідальності під час керування автомобілем, на який маєте реєстраційний документ. Утім, деякі поліцейські вбачають у цій статті Закону ключовим формулювання «належними їм на правах власності». Не важливо, з якої мотивації, але вони часто переконують, буцімто пільга стосується ветеранів лише тоді, коли вони керують власною автівкою.
І тут важливо звернутися до висновку Конституційного суду України (від 23. 12. 2014 року № 7-рп/2014), у якому зокрема йдеться: «положення пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» необхідно розуміти так, що «транспортними засобами, які належать учасникам бойових дій, є такі наземні транспортні засоби, якими зазначені особи володіють на правах власності, так і на будь-якій іншій правовій підставі».
Словом, якщо учасник бойових дій має при собі техпаспорт на автівку, посвідчення водія відповідної категорії та посвідчення УБД, то поліс автоцивілки йому не потрібен, оскільки в діях ветерана відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні порушення.
Але що ж робити, якщо попри всі ваші аргументи та посилання на вказані вище законодавчі акти поліцейські усе-таки складає на вас протокол і направляє його до суду? Звичайно ж, оскаржувати цю постанову в суді. Проте під час зупинки та складання протоколу убезпечте себе від цілком можливих недобросовісних письмових або усних свідчень правоохоронців, користуючись своїми законними правами.
Перше. Попросіть правоохоронців представити свої службові посвідчення поліцейського. Законом за водієм передбачене таке право. Це робиться для того, аби впевнитися, що особа у поліцейській формі справді має право зупинити ваше авто та вимагати показати вже ваші документи.
Друге. Запитайте про причину зупинки вашого автомобіля й наполягайте на тому, що законом визначене ваше право знати цю причину. Якщо поліцейський її пояснити не може, але й далі вимагає від вас якихось дій, пред’явлення документів — його дії незаконні й ви не зобов’язанні виконувати його вимоги. Майте на увазі, що законодавством встановлена відповідальність водія за невиконання лише законних вимог поліцейських (ч. 6 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію»).
Третє. Уважно поставтеся до складання протоколу. Цей документ деталізує та фіксує інформацію про водія та поліцейського, закріплюючи письмові заперечення водія щодо опису подій. Важливо фіксувати правопорушення технічними засобами. Жоден закон не забороняє вам проводити фото- та відеозйомку всього, що відбувається з вами як водієм або громадянином після зупинки авто на вимогу працівника поліції.
Для цього є стаття 9 Закону України «Про Національну поліцію», в якій йдеться про засади прозорої роботи поліції. Про це також сказано у Цивільному кодексі України. Згода поліцейських на фото-, відеозйомку не потрібна, якщо така фіксація технічними засобами відбувається у публічному місці — яким є і проїзна частина дороги.
Якщо ж поліцейський забороняє знімати себе, апелюючи до статті 307 Цивільного кодексу про захист інтересів фізичної особи під час проведення фото-, кіно-, теле- та відеозйомок — впевнено у відповідь посилайтеся на статтю 21 Закону України «Про інформацію», згідно з якою до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені відомості про незаконні дії органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Підготував Віктор Шевченко
