Для тих, хто не сидів тижнями під шквальними обстрілами, ризикуючи своїм життям і здоров’ям, такі суми разом із бойовими 100 тис. можуть здатися захмарними….
«Тема оборонного замовлення зараз є ледь не лідером за кількістю маніпуляцій. Тема вузькофахова. Людей, які на ній знаються, не так і багато. Тому публічна дискусія скочується до простого — вірю чи не вірю спікеру/експерту, який про це говорить/пише. Оцінити аргументи критично людині, яка ніколи не мала стосунку до цієї теми, — вкрай складно.
Додам до цього, що на тему оборонного замовлення публічно полюють не лише політичні опоненти — що можна пояснити, бо це демократичний політичний процес, а й (УВАГА!) ті, чиї бізнес-інтереси пов’язані з цією сферою», — зазначає на своїй сторінці у фейсбуку заступник Міністра оборони України Ганна Маляр.
«Ніхто не приховує, що введення в дію нового закону “Про оборонні закупівліˮ відбувається з певними труднощами. Про це вже багато написано і сказано. Втім, я можу тут зараз написати список із сотень законів, які так само починали реально, а не формально, діяти не одразу, не з першого дня набуття чинності. Адже впровадження в дію такого роду законів потребують чимало змін та прийняття нових підзаконних актів. Натомість подавати цю тему як суцільний апокаліпсис — це маніпуляція свідомістю громадян.
Основна зачіпка для маніпуляцій — це приписування Міноборони не його функцій. Тобто Міноборони звинувачують у тому, за що міністерство не відповідає. Тому якщо ви цікавитесь цією темою, то перше, що варто зрозуміти:
— “Міноборони — не господарське об’єднання Міноборони — розміщує замовлення для виконання “оборонного замовлення”, а не виконує роботи, послуги, не виготовляє продукцію за оплатуˮ (Олександр Носов)».
Повна версія інтерв’ю заступника Міністра оборони України Олександра Носова.
