Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…
Свою історію Житомирський шпиталь веде від 1813 року, хоча є відомості й про те, що лікування поранених вояків тут відбувалося й раніше.
Ще 1766 року в Житомирі було засновано монастир сестер милосердя (шариток). Майже одразу черниці відкрили в своїх келіях безкоштовну лікарню, де отримували медичну допомогу місцеві мешканці. Але з настанням бойових дій головними пацієнтами госпіталю шариток ставали, звісно, поранені. Так, понад двісті років тому, під час російсько-французької війни, черниці-шаритки в стінах свого монастиря рятували солдатів, напевно, обох імператорських армій. Відтоді шпиталь став відомим далеко за межами Житомира.
У спадок від монастиря шариток нинішньому поколінню житомирських військових медиків дісталися старовинні будівлі з тогочасними склепіннями й іншими архітектурними шедеврами епохи
XVIII–XIX століть. З дев’ятнадцятого та першої половини двадцятого сторіччя тут збереглися навіть грубки – так, у госпіталі й досі функціонує пічне опалення! Щоправда, вже багато років як воно перероблене на газове.
Ще одним надбанням минувшини є один із апаратів функціональної діагностики, що зберігся в шпиталі чи не з пироговських часів. Напевно, він є єдиним в Україні давнім медичним приладом, що досі функціонує.
Бути чи не бути? Так питання вже не ставиться…
Сьогодні цей військовий госпіталь є унікальним не лише з огляду на свій вік. З-поміж інших військово-медичних установ України він вирізняється ще й тим, що має відділення для хворих на туберкульоз. Воно розташоване в окремому корпусі, і там лікуються хворі військовослужбовці та ветерани військової служби, зокрема з рідкісними формами туберкульозу. Саме в Житомирі вони мають змогу отримувати належне лікування.
Будівлі, у яких функціонують відділення й інші приміщення госпіталю, зведені сто і більше років тому. Найстарішим понад два століття. Здебільшого, це одноповерхові будівлі барачного типу. Втім, їх підтримують у належному стані, а останніми роками там роблять ремонт.
Шекспірівське «бути чи не бути» для Житомирського госпіталю до 2014 року було актуальним – вирішувалась подальша цього лікувального закладу.
Як розповіли кореспонденту АрміяІнформ у шпиталі, у 2013 році, у рік 200-річчя цього закладу, вже була готова директива про скорочення госпіталю спочатку до 100 ліжок, а в подальшій перспективі, на кінець 2014 року, у гарнізоні мала залишитися лише поліклініка. Мабуть, причиною планів щодо скорочення госпіталю було не лише зменшення на той час чисельності вітчизняного війська. Тут треба сказати і про те, що земля, на якій стоїть шпиталь, є ласим шматком у місті. Адже госпіталь розміщується в самому центрі Житомира на території в 10 гектарів, що розкинулася в мальовничому куточку на березі Тетерева.
Нищівним планам завадила війна. Як розповідають у госпіталі, у період активних бойових дій 2014–2015 років на лікуванні тут перебувало в середньому по 360-370 поранених та хворих. Звичайно, за таких умов уже ніхто скорочувати заклад не міг. Особливо, враховуючи той факт, що тоді він залишався єдиною військово-лікувальною установою в регіоні.
Хворих більше, ніж ліжок
– Усі ці роки ми працюємо з постійним перевантаженням, – каже начальник госпіталю, заслужений лікар України, кандидат медичних наук полковник медичної служби Олександр Серебряков. – Маючи двісті ліжок, у середньому ми лікуємо 220-230 пацієнтів. Нині, восени, в період загострення застудних та респіраторних захворювань, їхня кількість збільшується. До прикладу, нині, включаючи денний стаціонар, у госпіталі перебуває на лікуванні 299 хворих.
Як бути, коли хворих більше, ніж ліжкомісць? Свого часу на теренах Житомирщини діяли ще й військовий госпіталь у Новоград-Волинському гарнізоні, медсанбат – у Бердичеві. Натомість залишились тільки медичні роти в бригадах.
У той самий час чисельність військ в області значно зросла в порівнянні з довоєнним періодом. І тепер Житомирський госпіталь обслуговує десятки тисяч військовослужбовців та ветеранів Збройних Сил, які проходять службу та проживають у регіоні.
Амбітному проєкту – зелене світло!
Три роки тому керівництво військового відомства вирішило побудувати тут сучасний 9-поверховий лікувально-діагностичний корпус. Він має вирости на пустирі, що міститься майже по центру цього військового містечка.
На підставі цього рішення Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України визначило замовником Північне ТрКЕУ. Було проведено тендер, переможник якого розробив проєкт будівництва корпусу. Його ціна становить 2,5 мільйона гривень, і в травні цього року замовник отримав експертну оцінку щодо готовності проєкту.
– Кошторисна вартість проєкту без технологічного обладнання – меблів, устаткування тощо – становить півмільярда гривень, – уточнює начальник госпіталю. – А з технологічним обладнанням – 830 мільйонів. Наступний крок – втілення цього проєкту в життя. Тобто, включення до плану капітального будівництва, тендерні процедури та, безпосередньо, початок будівельних робіт, на який ми всі дуже й давно чекаємо.
Поки новий лікувальний корпус у планах, у шпиталі тривають ремонтні роботи. Так, протягом цього року перекрито дахи на 5 будівлях, практично в усіх відділеннях виконано поточні ремонти. Створено новий кабінет в офтальмологічному відділенні, відремонтовано два стоматологічні кабінети в поліклініці. Також у двох відділеннях замінено систему опалення. В інших відділеннях опалення поки що залишається пічним. За словами начальника госпіталю, опалення – це другий після дахів головний біль госпіталю.
«Озброюються» сучасним медобладнанням
Як розповів АрміяІнформ полковник медичної служби Олександр Серебряков, у госпіталі постійно впроваджуються нові сучасні методи та технології лікування хворих. Зокрема малоінвазивні лапароскопічні методи в хірургічному лікуванні, ендопротезування кульшових і колінних суглобів, мікрохірургія ока.
Протягом останніх років госпіталь отримав чимало зразків новітнього медичного обладнання, що значно покращило рівень надання медичних послуг й пришвидшило процес діагностики й лікування. Так, Міністерство оборони забезпечило шпиталь рентгенологічною установкою, новим апаратом УЗД, біохімічним аналізатором та наркозно-дихальним апаратом. Нещодавно також госпіталь отримав сучасний пральний комплекс.
Також останніми роками, за словами начальника госпіталю, значно покращилося забезпечення медичними препаратами.
– Не на сто відсотків, але – ніякого порівняння з довоєнними роками! – говорить Олександр Михайлович. – Тоді ми мали можливість повністю забезпечити ліками тільки хворих солдатів строкової служби, решта ж категорій пацієнтів мусили купляти ліки за власний кошт. Сьогодні ж ми покриваємо потреби в медикаментах відсотків 85-90.
