Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…
«Одного ранку я прокинулась із думкою, що потрібно щось змінити в житті. Це бажання виникло після обговорення із подружками теми шкідливого впливу пластику на довкілля. Захотілося не просто щось творити, а робити корисне для громади. Вирішила шити екосумки та екоторбинки». Ось так, на перший погляд, спонтанно, дружина та матір учасників бойових дій Оксана Персун-Цегельська вирішила круто змінити життя та стати бізнесвумен. Цей ранок виявився відправною точкою для появи нового бренду на ринку жіночих сумок – «Пані Цегельська».
Ще рік тому жінка працювала в одній із вінницьких лікарень молодшою медичною сестрою-дезінфектором. Хоч робота була до вподоби, проте пані Оксана відчувала, що їй стає затісно в професії. Усе частіше та частіше вона сідала за швейну машинку, а перебуваючи на роботі, подумки малювала ескізи нових моделей, прораховуючи наперед усі деталі.
– У мене мама та дідусь виготовляли вироби зі шкіри, двоюрідна сестра – швачка, тож бажання шити виникло дійсно не на порожньому місці, – розповідає дружина ветерана. – Мама навчила азів шиття, і на трудовому навчанні в школі я була зіркою, бо все знала та вміла. Коли вже вийшла заміж, то почала шити одяг дітям та й собі інколи. Багато чого навчилась у сестри.
Так поступово хобі перетворювалося на роботу. Почала Оксана Персун із пошиття екоторбинок, але потім в майстрині виникло бажання створювати щось більш елегантне та стильне. Так з’явились жіночі сумочки. Справа пішла більш завзято, коли чоловік купив універсальну багатофункціональну швейну машинку – такий собі подарунок родині з приводу його виходу на пенсію.
– З новою машинкою стало легше працювати, вироби почали виходити кращими. З’явились власні замовниці. Тож розвертати життя в інший бік, якщо чесно, страшно не було. Бажання керувати своїми часом і діями перевершило буденність та сидіння на одному місці. До того ж чоловік мене завжди підтримує, я постійно з ним раджусь, питаю про його бачення тієї чи іншої моделі, цікавлюсь порадами щодо фурнітури тощо.
Навесні цього року Оксана Персун пройшла безоплатні курси з перепідготовки та соціальної адаптації військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх родин «Підприємництво та інформаційні технології в бізнесі» від проєкту «Норвегія-Україна». Дуже задоволена цією програмою, каже, що отримала багато цікавої, корисної інформації з ведення підприємницької діяльності.
– Як дружина військового, який присвятив службі в армії 28 років, можу з впевненістю сказати, що такі курси надзвичайно потрібні. Адже військовикам справді важко перейти від військової служби до цивільного життя. А на курсах, окрім нових знань, отримуєш багато цікавих і корисних знайомств.
Шиття не лише стало справою, яка дає пані Оксані змогу реалізувати свої плани й амбіції та отримати прибуток. Улюблене заняття допомогло пережити жінці страшні місяці початку російської агресії. Чоловік Богдан, який служив у ВСП, вирушив у район проведення АТО в жовтні 2014-го, а син Роман, тоді контрактник одного із підрозділів Повітряних Сил, – у листопаді того ж року в складі славнозвісної «Дикої качки».
– Спочатку переживала за чоловіка. Восени 2014-го вже точно всі розуміли, що йде війна, тож усвідомлювала, яка небезпека на нього чекає. Але ці тривоги не просто подвоїлись, а й стали вдесятеро тяжчими, коли дізналась, що на схід країни вирушив син. Хоч Роман і приховував це від мене, казав, що у відрядженні. Але серце матері обманути важко. Рятувалась роботою та улюбленою справою.
У грудні минулого року Оксана Персун зареєструвала торгову марку «Пані Цегельська» – за прізвищем чоловіка. Майстриня створює сумки, рюкзаки та аксесуари за індивідуальними замовленнями. Написала бізнес-проєкт, аби знайти фінансування на розвиток, постійно бере участь у різноманітних ветеранських форумах та ярмарках. Вірить, що на її шляху попереду ще багато перемог.
