Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Українські полярники, що виконують свою роботу на антарктичній станції «Вернадського», отримали унікальну можливість дізнатися більше про війну на Сході України. В межах акції #Книги_в_Антарктиду їм подарували понад два десятки ветеранських книг, які вже незабаром долатимуть довгий шлях до крижаного континенту. Про це розповіли у Національному антарктичному науковому центрі.
Війна на Сході України зумовила появу в нашій сучасній літературі нового потужного напряму — ветеранської літератури. Здебільшого це книги, створені учасниками або очевидцями подій — бійцями, волонтерами, журналістами, переселенцями, частину з яких взятися за перо спонукала саме війна.
Ветеранські твори абсолютно різні: це і проза, і вірші; це і хроніка, і аналітика, і мелодрами, і бойовики; це і великі романи, і невеличкі збірки нарисів. Але їх об’єднує головне — прагнення розказати правду про те, що відбувається там — на лінії фронту, про історію війни і про історії людей, які вистояли і продовжують щодня боротися за перемогу.
Стежать і переймаються подіями в Україні та війни на Донбасі і українці, які виконують свої обов’язки далеко за межами нашої країни. А саме на станції «Вернадського» в далекій Антарктиді.
Тому Національний антарктичний науковий центр в межах акції #Книги_в_Антарктиду зібрали для бібліотеки станції окрему добірку найяскравішої ветеранської літератури.
Про що саме читатимуть в Антарктиді
Одним з перших свою книгу передав ветеран і блогер Олексій Петров, який з початком російської агресії сам прийшов до військкомату й уже 2 березня 2014 року почав службу. У книзі він якраз описує події від березня 2014-го до липня 2015-го, від рідного Мелітополя до зони АТО, секторів «Б» та «М». Спершу це були окремі блоги, які потім об’єдналися в єдиний текст, де мало художнього й багато автобіографічного. Книга має назву «Кава з присмаком попелу», адже: «на війні кави випито було стільки… Я за все життя стільки кави не випив, як за час на війні. Гірка, кисла, гаряча, холодна, смачна, несмачна…»
Також на станцію вирушить повість «Вовче» — прості і чесні епізоди з життя однієї позиції, поєднані в цілісний сюжет, авторства ветерана Костянтина Чабали, який до двох років на війні працював в освітній сфері, зокрема пояснював старшокласникам, чому не варто боятися ЗНО і як вступити до омріяного вишу.
Ще три книги в стосик додав ветеран, журналіст Влад Якушев, головна з яких, звісно, роман з іронічною назвою «Карателі» (саме так російська пропаганда намагається «клеймити» українських воїнів). Книга заснована на реальних подіях 2015-2016 рр. під Маріуполем, Мар’їнкою та Красногорівкою та має кілька сюжетних ліній для розуміння об’єктивної картини бойових дій, тодішніх настроїв в ЗСУ та місцевого населення.
Так само про пережиті на війні події, але крізь душу безрідної дворняги, йдеться в антивоєнному романі колишнього добровольця Віталія Запеки «Цуцик». Від імені цуценяти, але про людей. А разом з «Цуциком» Віталій подарував станції воєнно-сатиричний роман «Герої, херої та не дуже» про добровольця Шрамка, який є своєрідним «українським Швейком» і через свій образ показує Дух та Атмосферу початкового періоду війни, зріз того, як війну бачать солдати загалом і мотивовані добровольці зокрема.
В іншому форматі про початок війни — від анексії Криму до фіналу Дебальцівської битви — полярники зможуть прочитати в документальному дослідженні WAR.ru. Його автором є Юрій Руденко — волонтер та колишній військовий, що займається вивченням, документуванням та популяризацією історії АТО. У книзі він стисло та доступно відображає хронологію того часу з посиланнями на відео з місця подій, а також картами та схемами.
Серед ветеранських книжок є і жіночий погляд на війну
Безумовно, в добірці буде не лише чоловічий, а й жіночий погляд на війну. Зокрема, в Антарктиду вирушить книга волонтерки та ветеранки Євгенії Духопельникової «Дівчата на війні: подорож Долбоклюя». Ця книга про те, що люди на війні насправді — живі. Вони чистять кулемет і варять борщ, купаються в озерах і ліплять сніговиків біля бліндажів, чешуть собак і лаються з командирами. І загалом роблять багато всього, окрім, власне, процесу воювання.
Ще двома книгами завдячуємо Олені Мокренчук — спершу волонтерці, а нині офіцеру ЗСУ, родом з Донеччини. У бібліотеку поїдуть її «Аліска — фронтова лисичка» про життя справжнього лисенятка, яке залишилося сиротою через війну, але прижилося серед військових, та «Афінка з “Куби”» — книга про події 2014-2016 років під Волновахою, присвячена загиблому в авдіївській промзоні другу Олени Леоніду Дергачу (позивний «Академік»).
Одразу 8 книжок для добірки надало Видавництво Білка, що спеціалізується на видавництві військової та пригодницької літератури. Серед них, зокрема, відома «Грязь [*khaki]» від лавреата премії «Книга року 2020» за версією ВВС, ветерана Сергія Сергійовича (Сайгона). Ця книга про хороше й погане, смішне й сумне, що є на війні, написана автором на смартфоні, коли він «місив болото на Донбасі».
Також завдяки «Білці» та її директорці Ірині Білоцерковській бібліотека станції поповниться такими творами, як «Військовий непотріб» Василя Паламарчука (аудіощоденник артилеристів, що втілився у книгу), «72. Записки комбата» Олександра Вдовиченка (про події на Донбасі, в яких брала участь 72-га бригада), «Congo-Донбас» Василя Муліка (про льотчиків гвинтокрилів) тощо.
«Антарктична» бібліотека — працює! Адже серед крижаної пустелі вона є одним з небагатьох місць, що нагадують полярникам про цивілізацію, дім і допомагають відпочити від робочих буднів. Книгозбірня, розташована на «Академіку Вернадському» в невеликій кімнаті поруч з баром «Фарадей», навіть може похвалитися раритетними виданнями, що дісталися у спадок з тих часів, коли станція належала Великій Британії.Довідково.
Що вже є в Арктичній бібліотеці?
Найдавніша — історичний п’ятитомник «Велика війна» (The Great War) 1915 року. Є також цікаве, музейного ґатунку видання — «Книга вузлів» (The Ashley Book of Knots), в якій описано 3854 типи вузлів різного призначення, зокрема корабельних. Праця моряка й художника Кліфорда Ешлі свого часу мала шалену популярність: від 1944 до 1993 року лише в об’єднаному Королівстві та США її перевидали 12 разів.
Левова частка «бібліотечних фондів» — це стара англомовна література переважно наукового, історичного або науково-пізнавального спрямування.
Окрасою збірки з британського періоду є колекція з понад двохсот випусків журналу National Geographic, починаючи з 1939 року. Керівник 26-ї УАЕ Богдан Гаврилюк під час своєї попередньої зимівлі поповнив добірку National Geographic, придбавши у колекціонерів десятки сучасних випусків.
В останні десятиліття бібліотека станції поповнювалася, треба визнати, хаотично: якісь книжки привозили закордонні туристи, якісь лишали тут самі полярники. Отож там є всього потроху — і кілька ще радянських видань творів Шевченка, і дюжина детективів і видань про подорожі, з десяток художніх творів, кілька збірок есеїв про Майдан тощо.
Найновіше надходження — резонансна «Справа Василя Стуса» авторства журналіста Вахтанга Кіпіані. Книгу привезли цієї весни учасники сезонного загону науковців.
Найбільше, звісно, на станції наукової літератури — з біології, метеорології, океанографії тощо.
Оглянула вміст станційної бібліотеки учасниця 26-ї УАЕ Оксана Савенко та зауважила, що полярники також мають чималу добірку «електронних» книжок. Але найбільш полюбляють потримати в руках саме паперову достойну цікаву книгу.
Тому новину про те, що завдяки акції у бібліотеці «Вернадського» до раритетних британських видань приєднаються й книги сучасних авторів, зокрема ветеранських книг про війну, вони сприйняли з великим захватом.
А поїдуть в Антарктиду, запевняють організатори акції, найкращі вітчизняні автори, найвідоміші переклади, найтитулованіші книги різних жанрів.
Фото та матеріали надані Національним антарктичним науковим центром
