Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
«Я думаю, що «Кримська платформа» — дуже важлива в контексті продовження невизнання незаконної та нелегітимної анексії Криму, — в інтерв’ю для Радіо Свобода повідомив президент Литви Ґітанас Науседа. — Я думаю, сьогодні Україна потребує підтримки і допомоги міжнародної спільноти як ніколи раніше. Це і є причина, чому я приєднуюся до «Кримської платформи». Я вважаю, що існує велика потреба в тому, щоб постійно тримати це питання на міжнародному порядку денному».
Гітанас Науседа підкреслив, що Литва націлена на допомогу Україні в збереженні її суверенітету і територіальної цілісності.
Довідково. Кримська платформа — новий консультативний і координаційний формат, ініційований Україною з метою підвищення ефективності міжнародного реагування на тимчасову окупацію Криму, відповіді викликам, посилення міжнародного тиску на Росію, запобігання подальшим порушенням прав людини і захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети — деокупації Криму і повернення його Україні.
Крім основного засідання, у рамках «Кримської платформи» передбачається провести чотири тематичні панелі про подальші кроки: невизнання спроби анексії Криму, мілітаризацію Азово-Чорноморського регіону, шляхи реінтеграції Криму через права людини і сталий розвиток, а також відновлення прав кримськотатарського народу.
Після офіційної частини країни-учасниці саміту підпишуть Кримську хартію — важливий міжнародний документ, яким підписанти ще раз засвідчать невизнання тимчасової окупації Криму.
Участь у першому саміті «Кримської платформи» підтвердили вже 46 держав та міжнародних організацій. Разом з Україною — 47.
Нагадаємо, що установчий саміт відбудеться в Києві 23 серпня.
Підготувала Катерина Козлова
