Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
На Міжнародному оборонному інвестиційному форумі учні 9–11 класів зі всієї України презентували проєкти, які покликані зміцнити обороноздатність України. Про це повідомляє пресслужба Укроборонпрому.
Зокрема, були представлені макети квадрокоптера-міношукача та робототехнічного комплексу для знешкодження мін і збирання осколків, стенд з новітнім захистом бронетехніки, а також вебсервіс для кіберрозвідки та боротьби з кіберзлочинністю.
Учень 11-го класу Політехнічного ліцею НТУУ «Київський політехнічний інститут» Володимир Пліта упродовж року працював над створенням економічної автоматизованої системи для розмінування й очищення від осколків територій, що перебувають в активному людському ужитку.
–Робототехнічний комплекс створений для розмінування великих площ землі, полів та сільськогосподарських угідь, на яких вирощують їжу. Комплекс оснащено тралом, що знешкоджує протипіхотні міни, після чого збирає їхні осколки потужним електромагнітом. Осколки мін дуже важливо зібрати, адже вони несуть загрозу не лише життю людини, але й можуть потрапити до сільськогосподарської техніки та вивести її з ладу, – розповів Володимир Пліта, метою якого було створити щось корисне для держави.
Учень 10-го класу Політехнічного ліцею НТУУ «Київський політехнічний інститут» Ігор Клименко представив квадрокоптер-міношукач.
–Дрон знаходить міну – і через GPS-сигнал позначає на мапі її точні координати. Крім того, дрон позначає міну і на самій території шляхом розпилення фарби. Таким чином, квадрокоптер переміщується за допомогою інфрачервоного передавача по запланованій траєкторії, знаходить металеві об’єкти, передає сигнал на комп’ютер, програма розраховує їхні точні координати – і передає саперу. Завдяки цьому винаходу сапери не ризикують своїм життям при розмінуванні території, – поділився Ігор Клименко та зазначив, що розвиватиме проєкт і надалі: дрон буде не лише знаходити, але й детонувати міни.
Інший учень 10-го класу Політехнічного ліцею НТУУ «Київський політехнічний інститут» Павло Шехет працював над пошуком нових можливостей для захисту бронетехніки.
–Моя розробка полягає в тому, щоб захистити бронетехніку від лазерного наведення за допомогою скла. Якщо ми наклеїмо на броню скло і наведемо на неї лазер, то через повне внутрішнє відбивання та інші оптичні заломлення світло буде розсіяним. А відтак з’явиться дуже багато місць для наведення ракети. І якщо ракета влучить у хибну ціль, це допоможе захистити бронетехніку, – описав алгоритм роботи винаходу Павло Шехет. – Якщо скло частково розбивається, то воно все одно виконує свою функцію. Якщо повністю – між боями можна замінювати модулі. Додана маса не буде дуже критичною, хоча й може зменшити мобільність бронетехніки. Втім, це дуже непоганий захист.
Учень 11-го класу Глинського навчально-виховного комплексу «ЗОШ І-ІІІ ступенів» Здолбунівської міської ради Рівненської області Юрій Петровський розробив вебплатформу для виявлення кіберзлочинів з надійним захистом від кібератак.
–За допомогою цього інструменту можна боротися з ворожим контентом на просторах інтернету. Його вже тестував Відділ протидії кіберзлочинності у Вінницькій області та має намір використовувати й надалі. Створено зручне середовище для роботи правоохоронців, а також зручний сервіс для їхньої комунікації з користувачами Інтернету. Як вебплатформа працює? Якщо користувачі запідозрюють в Інтернеті якусь загрозу, вони надсилають її через форму працівникам кіберполіції, які, своєю чергою, інформацію обробляють, – розповів Юрій Петровський.
Старшокласники мають намір пов’язати своє життя з інженерією і наразі перебувають у пошуках інвесторів для своїх проєктів.
12 серпня у Національному технічному університеті України «КПІ» імені Ігоря Сікорського відбувся Міжнародний оборонний інвестиційний форум, співорганізатором і одним з ключових учасників якого став Державний концерн «Укроборонпром». Головна тема цьогорічного заходу – перспективи розвитку оборонної промисловості в Україні на період до 2030 року.
