Батальйон воює технологіями — працює із сучасними БПЛА та вдосконалює їх, щоб нищити ворога з мінімальними ризиками. У черговому матеріалі циклу «Бригада…
У річницю кривавих боїв під Шахтарськом, які наприкінці липня – початку серпня 2014 року забрали життя 34 українських військовослужбовців, їхні імена згадали під час громадянської панахиди в Дніпрі на алеї Героїв. 26 загиблих —воїни окремої Дніпропетровської повітрянодесантної бригади.
Панахиду провів військовий капелан протоієрей Дмитро Поворотній.
—Згадую той день, коли я дізнався про загиблих під Шахтарськом, 30 липня ми поверталися зі сходу — провідували хлопців із полку Дніпро-1, 39-го, 20-го батальйонів територіальної оборони. Мені зателефонувала дружина старшого лейтенанта Володимира Градиського і повідомила, що він загинув. Я зним зустрічався один раз, кілька разів говорив телефоном, знав його заочно.
Він був добровольцем, як і більшість тих хлопців, прийшов до військкомату добровільно.Володимирзовсімне був військовим, але був патріотом, любив свою Батьківщину, свою родину, своє місто і не хотівпустити війну далі. 2 серпня я ховав його в Дніпрі.
30 серпня загинуло багато хлопців, найбільших втрат зазнала 25-та бригада. Згадаймо їх поіменно — так, як називали їх за життя, — сказав Дмитро Поворотній.
Вічна пам’ять
солдатам: Олександру Сочеву, Станіславу Ковтуну, Олексію Сєдову, Андрію Болтушенку, Станіславу Трегубчаку, Володимиру Самишкіну, Ігорю Дубову, Олексію Кудінову, В’ячеславуМорозюку, МаксимуЛащенку;
старшим солдатам: Артему Лащенку, Ростиславу Нікітіну, Віталію Гордієнку, Дмитру Акімову, Антону Камінському, Олександру Бригінцю, Віктору Мельникову, Максиму Міщенку, Дмитру Посохову, Віктору Бабюку;
молодшим сержантам: Сергію Русєву, Дмитру Бєлєцькому, Євгену Сердюкову та Віталію Іванову;
сержантам: Антону Жукову, Віталію Матусевичу, Дмитру Симоненку;
старшому сержанту Володимиру Халіну;
лейтенанту Артему Джубатканову;
старшим лейтенантам: Андрію Руднєву, Володимиру Градиському, Петру Федоряку, Михайлу Шатайлу;
капітану Олександру Какалюку;
майору Сергію Шулікову.
—Артем та Максим Лащенки були близнюками і загинули водному бою. Давайте згадаємо їх та інших полеглих молитвою, пам’яттю. Ми говоримо «Герої не вмирають», християни говорять, що смерті немає — є тимчасова розлука з нашими рідними і близькими. Ми в це віримо і молимося до Бога, щоб він упокоїв їх у місці світлім, місці квітучім, місці спокою. І щоб ми, пройшовши свій шлях, зустрілися з ними в іншому вічному житті, — звернувся Дмитро Поворотній до рідних і друзів загиблих воїнів.
Фото автора
