У минулому літаючі дрони успішно і не дуже використовували не лише під час ведення війн, але й у цілком мирних сферах. А часом безпілотники й поготів відігравали абсолютно…
Президент Росії 3 липня затвердив нову Стратегію національної безпеки РФ. В Україні докладний аналіз її нової редакції зробили в Національному інституті стратегічних досліджень (НІСД).
Так, у російській Стратегії нацбезпеки країни-агресорки послідовно перелічені основні пріоритети: збереження народу Росії, захист традиційних російських духовно-моральних цінностей, екологічна безпека та раціональне природокористування тощо. Окремий розділ присвячений обороні країни, де підкреслюється зростання її важливості, поряд з якою як одне з пріоритетних завдань іде захист національних інтересів російських громадян як в Росії, так і за її межами.
Багато йдеться і про коло ворогів, які оточили Росію. «Посиленню військових небезпек і військових загроз Російської Федерації сприяє спроба силового тиску на Росію, її союзників і партнерів, нарощування військової інфраструктури Організації Північноатлантичного договору поблизу російських кордонів, активізація розвідувальної діяльності, відпрацювання застосування проти Російської Федерації великих військових формувань і ядерної зброї», — йдеться в указі Путіна.
Зокрема, автор дослідження «Щодо нової редакції Стратегії національної безпеки Російської Федерації», експерт НІСД Віталій Ярмоленко виділяє кілька основних тез московського документа:
- Особливий акцент нової редакції Стратегії національної безпеки РФ на інформаційній безпеці та захисті традиційних духовно-моральних цінностей, що є свідченням подальших спроб керівництва Росії обмежити можливості зовнішнього тиску, особливо з боку західних держав, на внутрішньополітичні процеси в РФ та її партнерів.
- Ухвалення документа відразу після оприлюднення комюніке за результатами Саміту НАТО та документа Євросоюзу стосовно відносин між ЄС та Росією, в яких РФ визначено як загрозу, є сигналом небажання Москви йти на компроміси та поступки у діалозі із Заходом, зокрема у питаннях безпеки на Європейському континенті, та рішучості російського керівництва надалі «підвищувати ставки» у протистоянні з ним.
- Стратегія визначає головними опонентами та супротивниками Росії країни західної демократії, а партнерами й союзниками — КНР, Індію, членів низки організацій: ЄАЕС (Євразійський економічний союз), ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку), БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південна Африка), ШОС (Шанхайська організація співробітництва), РІК (Росія, Індія, Китай).
- У сфері зовнішньої політики документ зосереджений на розвитку відносин з країнами СНД та визначає спроби зовнішнього втручання в їхні внутрішні справи загрозою для національної безпеки Росії.
- Декларування у Стратегії заходів щодо зміцнення «братніх зв’язків» між російським та українським народами свідчить про ймовірну зміну підходів керівництва Росії до України, особливо на тлі повернення до ідеологічного кліше «одного народу» при визначенні відносин між Росією та Україною, а також поділу на «народ» і «керівництво» України у риториці президента РФ.
Підготував Олександр Козубенко
