Про особливості 14-денного періоду адаптації бійців у бойових частинах після проходження БЗВП та фахової підготовки АрміяInform розповів начальник групи інструкторів 127-ї окремої важкої механізованої бригади сержант…
У Києві на базі Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ», за ініціативи Командування Медичних сил ЗС України, відбувся круглий стіл, під час якого обговорили проблеми підготовки лікарів для потреб Збройних Сил та інших складових сил оборони України.
На заході головував заступник начальника Генерального штабу ЗС України генерал-лейтенант Радіон Тимошенко. Участь у форумі взяли представники Міністерства оборони, Збройних Сил України та Командування медичних сил.
На початку заходу начальник Української військово-медичної академії полковник медичної служби Валерій Савицький та начальник відділу підготовки штабу Командування Медичних сил ЗС України підполковник медичної служби Дмитро Ковида ознайомили присутніх зі станом справ у галузі підготовки військових медичних фахівців, окреслили коло проблем та надали пропозиції щодо їх вирішення. Кожен із присутніх мав змогу висловити свою точку зору щодо порушених питань.
Після завершення круглого столу кореспондент АрміяInform поспілкувався з директором Департаменту військової освіти і науки Міністерства оборони України, заслуженим працівником освіти України, доктором технічних наук, професором Володимиром Мірненком і попросив окреслити своє бачення проблем щодо підготовки військових лікарів.
− У Законі України «Про вищу освіту», який було ухвалено у 2015 році, визначено, що підготовка медичних фахівців здійснюється за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр медицини (фармації)» (ступінь «бакалавр» у підготовці лікарів відсутній). Тобто протягом шести років готується фахівець, який отримує диплом магістра медицини, а далі через інтернатуру він здобуває сертифікат лікаря-спеціаліста, який дає йому право займатися медичною практикою. На сьогодні Українська військово-медична академія (УМВА), яка є єдиним вищим освітнім закладом, що здійснює підготовку військових лікарів для ЗСУ та інших складових сил оборони України, готовить магістрів з числа спеціалістів, які закінчили вищі медичні заклади. Проте з 2022 року всі вищі медичні навчальні заклади випускатимуть лише магістрів медицини. Таким чином виникає певна колізія, коли наступного року навчатися до УМВА на факультет підготовки військових лікарів вступатимуть магістри медицини, щоб отримати диплом… магістра медицини, − зазначив Володимир Мірненко.
Тому постало проблемне питання, як трансформувати систему підготовки військових медиків.
− Наразі Міністром оборони України Андрієм Тараном поставлене завдання створити ефективну систему підготовки військових фахівців. Безумовно, вона повинна базуватися на тому, що ми використовуємо стандарти НАТО, уніфіковані освітні програми та здійснюємо централізовану підготовку офіцерів оперативного, стратегічного рівнів, реалізовуємо принцип «освіта впродовж військової кар’єри». Ми формуємо такі освітні програми і освітнє середовище у вищих військових навчальних закладах, які дозволятимуть здійснювати акредитацію за вимогами Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також за вимогами країн-членів НАТО, − зауважив директор Департаменту військової освіти і науки Міністерства оборони України.
Щодо медицини, то, за словами Володимира Мірненка, є чітке розуміння, що підготовка військових фахівців в майбутньому буде включати в себе вищу освіту (підготовка магістрів за спеціальностями медицини і фармацевтичної галузі). Другою складовою буде професійна-військова освіта – підготовка магістрів за спеціальністю «організація медичного забезпечення військ (сил)». У цій системі готуватимуть фахівців, які можуть здійснювати планування і ведення операцій або ухвалення військових рішень відповідно до стандартів НАТО.
− Поєднання формальної і інформальної освіти (професійно-військової освіти) і інтернатури як підвищення кваліфікації дозволить нам отримати фахівця медичного напрямку, який матиме вищу освіту рівня «магістр», пройде первинну спеціалізацію в інтернатурі як лікар-спеціаліст за своїм напрямом, а за рахунок професійно-військової освіти буде мати відповідний рівень військової освіти. Таким чином він буде професіоналом відповідного рівня: тактичного, оперативного або стратегічного. Ми поєднуємо всі підходи і визначаємо таку перспективну схему підготовки військових медиків:
− Освітні програми, які вже розроблені за стандартами НАТО, почнуть реалізовуватися з 1 вересня 2021 року і Міністр оборони України Андрій Таран наголошував на цьому. Проте перед тим, як почати здійснювати військово-професійну підготовку фахівців, зокрема і в медичній сфері, нам необхідно законодавчо врегулювати питання стосовно професійної військової освіти, курсів лідерства тощо. Незабаром відбудеться засідання комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, на якому я буду презентувати зміни до законодавства в освітній галузі. Саме ці зміни дозволять нам надалі розпочати процес трансформації військової освіти. Тут я дуже сподіваюся на підтримку наших народних обранців.
Безумовно, виникають певні зауваження, але ми готові до їх опрацювання. Після того, як будуть внесені відповідні зміни до законодавства, ми презентуємо Стратегію розвитку військової освіти. До речі, вона вже майже готова. Саме у Стратегії буде представлена загальна схема підготовки військових фахівців за стандартами НАТО. Безумовно, там буде місце і нашій Українській військово-медичній академії. Після затвердження на рівні Постанови Кабінету міністрів України Стратегії розвитку військової освіти, наступним кроком буде ухвалення освітньої політики Міністерства оборони. Освітня політика буде розкривати весь алгоритм здобуття військової освіти.
Фото Андрія Суворова
@armyinformcomua
Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні повідомив про ситуацію на Покровському напрямку.
Міністерство закордонних справ України заперечило існування листа, в якому Київ нібито закликав бойкотувати пропозиції представників партій «Рух 5 Зірок» та Forza Italia».
Через атаку безпілотниками у Павлограді загинув 55-річний чоловік. Поранення протягом дня отримали три людини.
Розвідувально-ударні групи БПЛА прикордонної бригади «Гарт» (1-й прикордонний загін) продовжують виявляти та знищувати ворожі цілі на Південно-Слобожанському напрямку.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про виконання попередніх домовленностей з ФРГ щодо посилення української протиповітряної оборони, та анонсував подальшу роботу у цьому напрямку.
Загалом від початку доби відбулося 95 бойових зіткнень, з них більше третини на Покровському напрямку.
від 20000 до 120000 грн
Дніпро
233 окремий батальйон 128 ОБр Сил ТрО
Про особливості 14-денного періоду адаптації бійців у бойових частинах після проходження БЗВП та фахової підготовки АрміяInform розповів начальник групи інструкторів 127-ї окремої важкої механізованої бригади сержант…