Військові нагороди різних українських історичних формацій, своєю чергою, стали основою оновленої нагородної системи. Система почесних нагрудних знаків Головнокомандувача Збройних Сил…
Для всіх, хто цікавиться новинами озброєння та військової техніки іноземного виробництва, АрміяInform підготувала огляд найважливіших подій у цій сфері за останній тиждень. У цьому випуску читайте про створення БМП-амфібії, випробування морської системи ППО та модернізацію БТРів.
Перший есмінець типу «Арлі Берк» у новій версії спустили на воду
На верфі Huntington Ingalls Industries (HII) в Паскагула (штат Міссісіпі) спустили на воду ракетний есмінець «Джек Х. Лукас». Як зазначає Naval News, це перший американський есмінець класу «Арлі Берк», який будують у новій конфігурації Flight III.
«Кораблі версії Flight III забезпечать передові можливості інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони, включаючи значно більшу дальність виявлення і можливості стеження», — зазначив менеджер програми будівництва есмінців «Арлі Берк» капітан Сет Міллер.
Головна відмінність модифікації Flight III від есмінців «Арлі Берк» попередніх поколінь — новий радар AN/SPY-6 (V) 1. Ця РЛС з активною фазованою антенною решіткою з електронним скануванням має одночасно відстежувати балістичні та крилаті ракети противника.
«Джек Х. Лукас», закладений у листопаді 2019 року, стане 75-м есмінцем типу «Арлі Берк» у складі ВМС США. Корабель названий на честь героя Другої світової війни. У 1942 році, коли йому було лише 14 років, Джек Лукас підробив підпис матері, щоб його зарахували до резерву морської піхоти США. А наприкінці війни, у 1945 році, будучи вже діючим морпіхом, він потайки пробрався на борт десантного корабля, щоб узяти участь у висадці на Іводзіму.
У боях за Іводзіму Джек Лукас і відзначився: він прикрив собою трьох товаришів від двох японських гранат, кинутих в американський окоп. Одна з них не розірвалася, а інша лише поранила молодого морпіха. За проявлену відвагу його нагородили Медаллю Пошани.
Повна водотоннажність есмінця класу «Арлі Берк» версії Flight III досягає 9700 тонн, його корпус завдовжки 155 метрів, завширшки — 20 метрів. Максимальна швидкість перевищує 30 вузлів. Дальність плавання — 4400 морських миль. Екіпаж — 300 осіб.
Головне ударна зброя есмінця — дві універсальні пускові установки Mk.41, які можуть застосовувати як зенітні ракети сімейства SM, так і крилаті «Томагавки» і протичовнові ASROC. Арсенал корабля доповнюють 127-мм артустановка Mk.45, шестиствольна 20-мм зенітна артустановка Phalanx і дві 25-мм гармати M242 Bushmaster, чотири 12,7-мм кулемети, а також два тритрубні 324-мм торпедні апарати і протикорабельні ракети «Гарпун». На борту базуються два вертольоти SH-60 «Сі Гок».
У США транспортний літак MC-130J Commando II оснастили ракетами
Під час навчань Northern Edge, що відбуваються раз на два роки, ВПС США вивчали особливості використання транспортника MC-130J як літака, здатного не лише десантувати особовий склад, але й нести на борту ракети. Перевірка розширених можливостей літака, як зазначив менеджер програми Rapid Dragon в Управлінні стратегічного планування та експериментів дослідницької лабораторії ВПС США (AFRL) Дін Еванс, дозволяє вивчити додаткові можливості в процесі ведення інтенсивного бою.
Як повідомляє американський оглядач Джозеф Тревитик, літак оснастили MC-130J спеціальним пристроєм, що імітує корисне навантаження. Перебуваючи в повітрі, літак отримав інформацію про точку скидання зброї через канал передачі даних за межами прямої видимості від Центру застосування боєприпасів Standoff (SMAC). Але в рамках демонстраційного сценарію зовнішній датчик ідентифікував нову ціль і передав інформацію на командний пункт. Далі ракети були перенацілені на інші об’єкти.
За його словами, останнім часом ВПС США здебільшого проводили випробування в рамках програми Rapid Dragon з метою запуску ракет з перевіреного в боях сімейства JASSM. Але ця програма цілком може бути адаптована і до інших боєприпасів, а також інших видів корисного навантаження. Відомо, що одне з випробувань передбачало тестування спеціального піддону, завантаженого Cargo Launch Expendable Air Vehicles with Extended Range або CLEAVER.
Разом з тим, підкреслює Тревитик, для того, щоб довести реальну життєздатність концепції Rapid Dragon, ВПС США доведеться відповісти на запитання про те, як саме вдасться співвіднести експлуатаційні вимоги до повітряних перевезень із запитами про додаткові ударні потужності під час реального конфлікту. Наприклад, наразі американська армія відчуває певний дефіцит повітряних перевезень, а в умовах бойових дій він може значно збільшитися.
Тайванський флот почав випробування морської системи ППО власної розробки
ВМС Тайваню почали випробування корабельної системи ППО ближньої дії «Сі Орікс» (Sea Oryx) власної розробки. Про це повідомляє Jane’s з посиланням на знімки, що з’явилися в мережі, штабного корабля «Гаосюн», на борту якого встановили новий комплекс.
На цих світлинах експерти розгледіли, що пускова установка «Сі Орікс» розташовується на кормі корабля «Гаосюн», який часто використовують як випробувальну платформу для обладнання і озброєнь тайванської розробки. Зокрема, на цих же фотографіях можна побачити нову РЛС з активною фазованою антенною решіткою й, імовірно, установку вертикального пуску ракет.
Систему «Сі Орікс» вперше представили на тайбейській виставці аерокосмічних і оборонних технологій (TADTE) у 2015 році. За основу була взята американська пускова установка для зенітних ракет RIM-116 виробництва Raytheon. Протягом наступних років разом з нею інтегрували модернізований варіант керованої авіаційної ракети «Тяньцзянь-1», що перебуває на озброєнні ВПС Тайваню.
Конструкція ракети зазнала низки змін, включаючи додавання чотирьох стабілізаторів вже чотирьох існуючих для покращення контролю траєкторії після запуску. Максимальна ефективна дальність нової системи ППО — 9 км, висота ураження цілі — 3000 метрів.
При цьому терміни прийняття комплексу «Сі Орікс» на озброєння не вказано.
Дрони перехоплюватимуть скотчем. Відповідну систему розробили американські військові
Проблема перехоплення малих розвідувальних і ударних дронів стоїть перед арміями всіх держав, тому розробка систем, які дозволять нейтралізувати безпілотники, перебуває в самому розпалі. Водночас розробники прагнуть створити ефективну, але відносно дешеву систему перехоплення.
У США, можливо, вирішили дану проблему. 7 червня цього року Агентство перспективних оборонних розробок (DARPA) повідомило про закінчення створення недорогої мобільної системи перехоплення. Перехоплювачі, які виготовили американські військові, вистрілюють у дрони клейкою стрічкою, змушуючи їх падати на землю.
Як випливає із заяви Пентагона, розробка мобільної системи перехоплення дронів стартувала чотири роки тому. Її завданням було створити комплекс, здатний перехоплювати безпілотники без використання зброї, оскільки застосовувати його планувалося в місцях з цивільним населенням. У результаті був розроблений новий комплекс, що використовує перехоплювачі, які стріляють клейкою стрічкою.
Нова система розташовується на транспортному засобі, вона оснащена радаром X-діапазону, здатним в автоматичному режимі визначати потенційно небезпечні цілі. Після виявлення дрона система подає команду на запуск перехоплювача, який вистрілює в безпілотник клейкою стрічкою, тим самим виводячи його з ладу. При цьому комплекс працює без втручання оператора.
Відзначається, що самі перехоплювачі двох типів — вертолітного і літакового, вони можуть використовуватися багаторазово. Водночас система самостійно визначає, скільки перехоплювачів запустити в залежності від кількості виявлених цілей.
Випробування нової системи відбувалися на авіабазі Еглін і продемонстрували успішність застосованого рішення. Нині DARPA опрацьовує питання серійного виробництва комплексу для потреб армії США, а також, можливо, поліції та інших силових відомств.
У Фінляндії представили два варіанти модернізації бронетранспортера
Фінська компанія Protolab представила два нові модернізовані варіанти бронетранспортера (БТР) захищеної багатоцільовий машини 6×6 (PMPV) — PMPV 2 і PMPV 3. Нові версії включають в себе більш високу потужність двигуна, щоб забезпечити кращу прохідність як на дорозі, так і в умовах бездоріжжя.
При цьому PMPV 2 оснащений дизельним двигуном потужністю 325 к.с., а PMPV 3 може бути оснащений дизельним двигуном потужністю 360 або 450 к.с. Система охолодження транспортного засобу була оновлена, щоб відповідати вимогам обох нових версій двигунів, перенаправляючи охолоджуюче повітря, щоб зробити кабіну більш комфортною для екіпажу у спекотних умовах експлуатації. Обидві версії використовують трансмісію Allison, 2-ступінчасту роздавальну коробку Katsa, базові вісі, включаючи керовану задню вісь, і комерційні автономні компоненти (COTS), щоб максимізувати рентабельність, маневреність і довговічність, спростити обслуговування і мінімізувати витрати на обслуговування протягом життєвого циклу.
PMPV може перевозити двох членів екіпажу і десять військовослужбовців у повному екіпіруванні або до 10 000 кг навантаження. Покращення бойового відділення включають перероблену компоновку для підвищення комфорту екіпажу та десанту. Окрім того, в БТРі збільшений простір для обладнання і покращені можливості для її переобладнання під різні робочі профілі, як-от: командно-штабна машина, транспорт для перевезення бійців або для медичної евакуації.
У стандартній транспортній конфігурації для екіпажу APC доступні три різні варіанти сидінь: підвісне сидіння з 5-точковим ременем безпеки, яке також використовують як сидіння водія і командира на всіх машинах, фіксоване сидіння з 2-точковим поясним ременем безпеки, яке ще має довести свою ефективність і надійність у використанні, а також нова компактна система сидінь з 2-точковим поясним ременем. Вхід і вихід екіпажу також були покращені, а система блокування люків на всіх машинах була перероблена для полегшення використання.
«Вузька (2,55 м) ширина PMPV, керована задня вісь, унікальна захисна конструкція і підвищена мобільність як на дорогах, так і на бездоріжжі були розроблені для забезпечення кращих можливостей у міських умовах для вирішення низки завдань, з якими бійці стикаються під час проведення спеціальних операцій, а також для підвищення безпеки», — прокоментував Юха Мойсей, директор з розвитку бізнесу компанії Protolab.
Для польської армії розробляють БМП-амфібію «Борсук»
Польська компанія Huta Stalowa Wola представила прототип бойової машини піхоти Borsuk («Борсук»). Про це повідомляє оглядач Міхал Зелінський у виданні Polska Zbrojna. БМП «Борсук» розробляють у рамках проєкту «Нова плавуча бойова машина піхоти», яку супроводжує консорціум на чолі з Huta Stalowa Wola. У 2014 році проєкт співфінансував Національний центр досліджень і розробок. Як було оголошено, серійне виробництво Borsuk має розпочатися на межі 2023–2024 років. «Наразі ми говоримо про деталі», — підкреслив Раймунд Т. Анджейчак, начальник Генерального штабу Війська Польського. Він зазначив, що армії вкрай необхідна нова бойова машина-амфібія. На воді «Борсука» приводять у рух водомети, встановлені в задній частині шасі. БМП може перевозити загалом 6 військовослужбовців, включаючи водія і командира. Машина має відмінний балістичний захист і вогневу міць.
Проєкт бойової машини піхоти Borsuk перебуває на стадії розробки з 2014 року. 25 жовтня 2020 року агентство Army Recognition повідомило, що польська оборонна промисловість провела у вересні 2020-го польові та вогневі випробування нового польського Borsuk, оснащеного 30-мм гарматною баштою. Borsuk — це гусенична бойова машина піхоти нового покоління, що повністю розроблена і спроєктована польською компанією Huta Stalowa Wola SA (HSW). Він був презентований у вересні 2017 року під час Міжнародної оборонної виставки MSPO у Польщі.
Нині відбуваються попередні випробування, зокрема з плавання та стрільби. «Це триватиме до кінця 2021 року, а весь наступний рік ми будемо проводити кваліфікаційні випробування. Наступним етапом будуть переговори щодо контрактів і перша реалізація, яку можна очікувати вже у 2024 році», — зазначив Бартломей Зайонц, президент Huta Stalowa Wola.
Одним із найбільш цікавих конструктивних рішень «Борсука» є башта ZSSW-30 (30-мм дистанційно керована турельна установка). Цією безпілотною баштою польського виробництва повністю керує та націлює її навідник зсередини корпусу. Вона озброєна 30-мм автоматичною гарматою Bushmaster і 7,62-мм спареним кулеметом, установленим праворуч від основного озброєння. Праворуч у передній частині башти розташовані чотири димові гранатомети. Інше озброєння машини — дві пускові установки протитанкової керованої ракети Rafael Spike ізраїльського виробництва, встановлені з правого боку башти. Крім того, башта може повертатися на повні 360° з кутом підвищення від -9° до + 60°. Скорострільність гармати становить 200 пострілів за хвилину.
