Досі навколо станції існує 30-кілометрова зона відчуження. Унаслідок аварії близько 5 млн гектарів земель виведено із сільськогосподарського користування. Досі людство стикається з наслідками цієї аварії….
АрміяInform продовжує рубрику, присвячену одноліткам Незалежності України, які несуть службу в ЗСУ. Цього разу розповідь про старшого лейтенанта Станіслава, який у своїй частині є тимчасовим виконувачем обов’язків командира батареї. Нашому кореспонденту вдалося поспілкуватися з офіцером та дізнатись, як переплелися головні події у його житті та житті країни.
— Народився я у 1991 році на Черкащині — у сім’ї простих робітників. Мати працювала на машинобудівному заводі, батько до 2014 року, поки його не стало, працював електриком. Після закінчення школи у 2008 році вступив до Національного аерокосмічного університету імені Жуковського «Харківський авіаційний інститут», — розповідає Станіслав.
У розмові згадуємо перший Майдан 2004 року.
— У моїй школі тоді майже всі ходили із помаранчевими стрічечками. Це було дуже популярно. «Разом нас багато, нас не подолати!» (наспівує популярну тоді на Майдані пісню. — Ред.). Знаєте, на те, що я виріс патріотом, мабуть, вплинули і українські ЗМІ. Бо я стежив за новинами завжди. Пам’ятаю, як мені шкода було Ющенка, коли дізнався, що його отруїли, — ділиться спогадами старший лейтенант.
За його словами, паралельно з основним навчанням з 2011-го до 2012 року він проходив підготовку на військовій кафедрі Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
— У лютому 2014 року здобув свою цивільну спеціальність та пішов працювати на машинобудівний завод. Раніше там виробляли майже все, починаючи від болтів, гайок і закінчуючи гідравлічними насосами. Колись на підприємстві працювали тисячі людей, нині ж — близько трьохсот… Після смерті батька потрібно було щось вирішувати, і у 2017-му пішов до лав ЗСУ. Того ж військкомат мене направив до військової частини, де тепер служу, — розповідає офіцер.
Хлопець каже, що мати його і тоді, і нині дуже переживає за сина.
— Важко було її саму залишати… Психологічно був готовий, що мене відправлять до району проведення АТО… Коли мамі повідомляю, що їду у відрядження, вона завжди питає: «Хоч не туди?». Я її завжди заспокоюю. Знайомі, пам’ятаю, запитували в мене, коли дізналися, що йду служити, чи добре я подумав. Відповідав: «Так». Контракт підписав на 5 років. І планую його продовжувати, — додає Станіслав.
Розмова повертається до 2014 року, коли відбулася Революція гідності:
— Тоді в березні з товаришем був у Харкові і бачив, скільки проросійськи налаштованих і зовсім немісцевих було там під облрадою. Я був цим шокований. Взагалі, пригадую, що до цього майже все життя чув, мовляв, Росія — братня держава, а готуватися потрібно до війни з Америкою та НАТО. Ніхто ж не думав, що Кремль так підло вчинить. І коли на початку активних бойових дій на сході України знайомого з мого рідного міста привезли додому в труні, бо він пішов воювати добровольцем, тоді вже остаточно повірив, що Росія — ворог…
Порівнюючи роботу на цивільному підприємстві та службу в армії, старший лейтенант зазначає, що одна з переваг війська — у стабільності.
— І не тільки фінансовій. Наприклад, безоплатне лікування у своєму госпіталі. За ту ж діагностику в цивільному закладі ти віддаси немаленькі гроші, військова ж людина це отримує безплатно. Щодо зарплат, то фінансова стабільність дозволяє більш-менш упевнено дивитись у майбутнє, планувати великі покупки, — додає офіцер.
Починав службу Станіслав командиром взводу:
— Звісно, що на цій посаді постійно маєш контролювати особовий склад, його підготовку, а також боєготовність та справність техніки.
Офіцер вже має свою родину. Каже, що майбутню дружину зустрів у Збройних Силах.
— Своє майбутнє однозначно пов’язую з Україною. Тим більше, що служу в українській армії. Своїм одноліткам, таким же 30-річним ровесникам Незалежності України, бажаю добре обдумувати свої рішення, бути патріотами і відповідати за власні вчинки. А Україні бажаю врешті-решт мирного неба. Ми переможемо!
На Бахмутському напрямку українські прикордонники знищили два мотоцикли загарбників.
Українці пройшли сьогодні ще один масований ракетний удар — 34 російські ракети різних типів. Основна мішень — це енергетика, різні об’єкти галузі: і електроенергетика, і об’єкти для транзиту газу. Саме ті газові об’єкти, від яких залежить, зокрема, безпека постачання в Євросоюз.
Протягом доби авіація Сил оборони завдала ударів по 16 районах зосередження особового складу противника.
Ворогу вдалося прорватися та закріпитися в частині Очеретиного. Наразі та частина населеного пункту, в якій знаходиться противник, перебуває під нашим вогневим контролем.
На Буковині прикордонники ліквідували канал незаконного переправлення осіб через державний кордон.
Протягом доби зафіксовано 71 бойове зіткнення. Загалом, ворог завдав 31 ракетний та 46 авіаційних ударів, здійснив 23 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах.
Захищаємо світ
від 23000 до 23000 грн
Дніпро
31 Бр НГУ ім. генерал-майора Олександра Радієвського
Досі навколо станції існує 30-кілометрова зона відчуження. Унаслідок аварії близько 5 млн гектарів земель виведено із сільськогосподарського користування. Досі людство стикається з наслідками цієї аварії….