Він займається цим напрямом з 2016 року. Під час івенту організатори розповіли, як правильно обрати, на що звернути увагу під…
Кореспондент АрміяInform попросив народного депутата фракції «Слуга народу», члена Комітету ВР України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, представника Президента України в Конституційному Суді Федора Веніславського прокоментувати, як триває процес погодження державного оборонного замовлення у парламентському комітеті.
– Федоре Володимировичу, на останньому засіданні Комітету з–поміж іншого відбулася й секретна частина, на якій народні депутати розглядали питання з погодження державних оборонних замовлень за різними військовими формуваннями. Скажіть, будь ласка, який відсоток ДОЗ уже затверджено?
– Ми затвердили фактично весь обсяг державного оборонного замовлення щодо всіх суб’єктів (йдеться про Міноборони, МВС, ДПСУ й інші складові сил оборони. – Ред.). На останньому закритому засіданні Комітету ми лише погоджували чи не погоджували те, до чого у нас були запитання від початку. Аналізуємо показники на предмет, чи немає корупційною складової, чи немає нераціонального використання бюджетних коштів. Тобто, те, що тепер робимо, це результати нашого попереднього аналізу. Розбираємо кожну конкретну позицію докладно. З’ясовуємо, чи вона потрібна, чому потрібна з точки зору інтересів національної безпеки та обороноздатності держави.
– Чи є якісь суперечності всередині Комітету щодо такого прискіпливого аналізу?
– Попри те, що депутати Комітету представлені різними політичними силами, всі об’єднані проукраїнською, державницькою позицією. Практично всі рішення ухвалюють з абсолютною перевагою голосів «за».
– Нерідко можна почути заяви про затягування Комітетом процесу затвердження ДОЗу. І тут є частка правди, адже такого прагматичного підходу парламентарі ще не демонстрували…
– Так, слід зазначити, що вперше в історії України під час погодження державного оборонного замовлення відбуваються ось такі парламентські процедури, які передбачають прискіпливий аналіз практично кожного пункту. Раніше все було формально. Нинішня повноцінна робота нашого Комітету заради одного: аби не допустити зловживань, нераціонального використання державних коштів.
Більше скажу, на останньому засіданні ми мали погодити й відкриту частину ДОЗу (відповідно до нового Закону України «Про оборонні закупівлі» ДОЗ має закриту та відкриту частини. – Ред.). Так ось, навіть тут було знайдено дуже багато сумнівних моментів. І їх не погодили та повернули на доопрацювання. Замовники (Міноборони та інші відомства-учасники ДОЗ. – Ред.) мають дати докладний, розгорнутий план закупівель.
– Як ситуація з імплементацією нового Закону України «Про оборонні закупівлі»?
– Практично всі підзаконні акти опрацьовано. Залишились технічні моменти. Фактично цей закон вже працює.
– Тобто, працюватимуть такі критерії у закупівлях ОВТ, як вартість життєвого циклу, новітня система контролю якості тощо?
– Так. Залишились окремі деталі. Наприклад, форма ДОЗу, який ми погоджуємо. Замовники, наскільки ми зрозуміли з попереднього комітетського досвіду, завжди користалися тим, що у ній, цій формі, досить складно. Скажу більше, нерідко замовник навіть не визначає одиниці. Що це – тонна, літр чи штука?! Все має пройти адаптацію. Оскільки ми нині вперше затверджуємо відкриту частину, гадаю, ці складнощі закономірні. Ще раз наголошу: Комітет зробить все, щоб не допустити можливостей для всілякого роду зловживань.
