Беручи участь у походах під час важких боїв проти переважаючих сил російської червоної армії, він забезпечував поповнення українського війська особовим складом….
Коли за кілька років до початку війни Аганес займався реставрацією на старому терміналі Донецького аеропорту, він і уявити не міг, що невдовзі доведеться виконувати у цій місцевості зовсім інші завдання.
Родом головний старшина із Вірменії, але розмовляє чистою українською мовою. Каже: вчителі були гарні. Коли був дитиною, родина переїхала до Криму, тож у школу пішов на українському півострові. Коли ж почалась війна, проживав разом із родиною у Макіївці, яку однією із перших окупував ворог.
— Виїжджали з Макіївки, як то кажуть, правдами й неправдами, — ділиться Аганес. –— Прикро було бачити, що люди, яких я завжди вважав українцями, не розуміють, що таке держава і що їм загрожує. У такий момент потрібно не роздумувати, а кидати усі справи й робити свою чоловічу справу! Я хоч і вірменин, та коли ворог окупував Крим, фактично відрізавши шматок від України, зрозумів, що час заряджати зброю. А як інакше? Україна – це земля, де живуть мої діти, мої батьки.
Починав службу Аганес із «сухопутки», 56-ї мотопіхотної бригади. Колишній будівельник, що до початку війни успішно працював на потужному приватному підприємстві, будував супермаркети та торгові центри, швидко перекваліфікувався у командира бойової машини.
— Служити довелось у різних батальйонах, та із командирами щастило завжди, а це — ключовий момент на службі — пояснює Аганес. — Усі мої командири були бойовими та навченими, знали, як реагувати на провокації та як діяти. Загалом — полігонів було мало, бойових епізодів багато. Особливо «весело» служилось у Пісках. І навіть не через постійні обстріли, а тому, що поряд житлові квартали, а значить діяти потрібно було максимально обережно. Ворог натомість постійно демонстрував свою підступність.
Після закінчення контракту Аганес вирішив із піхотинця стати моряком. Завжди мріяв про море, тож вирішив, чому б не спробувати?
— Військово-Морські Сили — це зовсім інша служба: із іншою історією, командами, нюансами…Складна, але неймовірно цікава. У перші ж дні служби зрозумів, що моряки люди з гумором і сумувати не доведеться. І хоч під час першого виходу в море трохи нервував через невпевненість у свої можливостях, та згодом переконався, що не помилився із вибором.
