Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Мода на носіння прикрас патріотичного змісту серед наших співгромадян зродилася не так вже й давно: події Революції Гідності, а згодом і російська збройна агресія багатьох спонукали візуально підкреслити свою прихильність українській ідеї.
Але носіння майки з національною символікою чи браслета з викарбуваним патріотичним гаслом ще не робить з нас патріотів. Незалежна і сильна Україна вибудовується справами!
Такої думки дотримується 42-річний сержант Василь із Хмельниччини. Він служить за контрактом в одній із піхотних бригад, що нині виконує бойові завдання в районі проведення операції Об’єднаних сил.
Чоловік прийшов служити в піхоту, бо вважає цей рід військ основною рушійною силою нашої боротьби проти загарбників. Хоча йому пропонували і службу за його військово-обліковою спеціальністю. Адже строкову він відслужив в одному з підрозділів Державної спеціальної служби транспорту.
— Але я вибрав піхоту. Бо ці козаки завжди першими ворога зустрічають, — з усмішкою говорить Василь.
До слова, чоловік міг би стати й офіцером. Адже закінчив Національний університет водного господарства та природокористування в Рівному за фахом «геодезія та землеустрій». Але воліє поки що залишатися зі своїм підрозділом. Бо хороший гранатометник, каже, наразі більш потрібний.
У лівому вусі, за давнім козацьким звичаєм, воїн носить кульчик у вигляді мініатюрного срібного тризуба. Каже, що одягнув його на знак поваги і шани до українських воїнів минулого, які билися із ворогом ще тоді, коли на місці Донецької та Луганської областей було Дике поле.
— Минають століття. А ворог у нас той же самий — зі сходу пре орда. Ну а ми продовжуємо робити справу козаків — зустрічати тих зайд, — говорить Василь. — За мій срібний тризуб командири не сваряться. Звісно, статутом він не передбачений. Але й це не є біжутерія. Вони знають, що то є символ моїх переконань і моєї віри в нашу перемогу.
Фото автора
