Беручи участь у походах під час важких боїв проти переважаючих сил російської червоної армії, він забезпечував поповнення українського війська особовим складом….
Хмельничанин Петро служить у піхоті близько чотирьох років. І мотивації чоловікові не бракує.
— Розумієте, коли мені було років 18, я до війська йти не хотів від слова «зовсім», — розповідає він. — Це було ще за часів Януковича, коли армійська служба, скажімо відверто, не була в пошані. Однак, як підійшов час йти на строкову, я не відмовився. І згодом, як розпочалася війна й мені прийшла повістка у першу хвилю мобілізації, я не ховався. А прийшов до військкомату.
Зі слів Петра, людина має робити ту справу, у якій вона може себе проявити. Нині такою роботою у своєму житті піхотинець вважає захист рідної землі від зазіхань загарбника. Після завершення служби за мобілізацією Петро зробив паузу. Пробував знайти добру роботу в цивільній сфері. Виїжджав на заробітки за кордон. Але згодом зрозумів, що тим місцем, де він почувається, як риба у воді, є його рідний підрозділ. Тому повернувся до військових лав, уклав контракт і нині виконує бойові завдання разом з побратимами в ООС.
— Я давав Військову присягу, я її виконую. І ця моральна складова для мене є важливою, — каже чоловік.
Нещодавно під час бою в окоп, де перебував Петро, влетів ворожий снаряд. Але, як зазначає сам піхотинець, вищі сили відвели біду, й усі уламки від вибуху пішли в інший бік. Його лиш контузило вибуховою хвилею. Втім, чоловік продовжує службу, незважаючи на наслідки бойового травмування.
Піхотинець дуже болісно переживає втрату побратимів. Це ще один сильний мотиватор, який спонукає його продовжувати боротьбу.
— Усі, хто склали голови в бою з ворогом, — Герої, — додає він. — Слава Героям! Ну а нам — продовжувати те, за що боролися вони!
Варто додати, що полишати військову справу Петро не планує. Розповідає, що наразі заочно здобуває вищу освіту. І хотів би, якщо буде змога, вивчитись на офіцера. Адже чув про те, що є можливість для військовослужбовців, які мають університетський диплом, пройти курси лідерства на базі ВВНЗ і здобути офіцерський чин. Чоловік вважає, що здобуті ним під час бойових дій навички та знання дозволять йому стати хорошим піхотним командиром.
Фото автора
Відео: Олександр Мостовий (Військове телебачення України)
