Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Постать Миколи Міхновського – ідеолога українського самостійництва, творця українського війська та преси, автора першої у ХХ ст. Конституції України – до сьогодні залишається невідомою широкому загалу. Хоча блискучий харківський юрист був першим, хто аргументував необхідність побудови незалежної України, назвав головним ворогом російський імперіалізм і закликав українців виборювати «одну, єдину, неподільну, від Карпат аж до Кавказу самостійну, вільну, демократичну Україну».
Повернути Миколу Міхновського в площину наукового та публічного дискурсу має на меті видання, яке побачить світ у травні цього року. Упорядниками книги є Роман Коваль та Юрій Юзич.
– Дмитро Донцов (головний ідеолог українського інтегрального націоналізму. – Авт.), говорячи про самостійну Україну Міхновського казав, що вона була, наче вибух бомби в 1900 році, – розповів Роман Коваль, відомий краєзнавець, член Національних спілок журналістів і письменників України, президент Історичного клубу «Холодний Яр». – Сподіваємось, що нова книжка вибухне в серцях сучасних українців потужною енергетикою завзяття до боротьби в цей грізний час за самостійну Україну, за ідею, яку виплекав Микола Міхновський і за яку він фактично поклав своє життя. Так само як його твори і діяльність запалили національне багаття в душах мільйонів українців, виплекали героїчне покоління 1917–1920-х років. «Українська нація мусить добути собі свободу, хоч би захиталася ціла Росія!» – писав він.
Книга «Микола Міхновський. Спогади, свідчення, документи» вийде у видавництві Марка Мельника. Видання містить 27 текстів Міхновського. Із них 17 вперше вводяться в науковий обіг, а 5, що раніше не пов’язували з іменем Міхновського, уперше ідентифіковані за його авторством. Також у книзі вміщено 113 газетних публікацій, зокрема два інтерв’ю Міхновського – за 1912 і 1918 роки, нові фото та 56 спогадів про Миколу Івановича.
– Ми подаємо спогади не лише товаришів та соратників Міхновського, а і його противників, серед яких був Михайло Грушевський, – додає Роман Коваль. – Ми маємо знати та пам’ятати, що Міхновський стикався не лише з непорозуміннями, а й з відкритою неприязню з боку і соціалістичних, і поміркованих українських діячів. Усі тодішні авторитети були його опонентами. Так, Грушевський вбачав у ньому людину «зі здібностями, із сильним нахилом до авантюризму, інтриги і демагогії».
Довідка: Микола Міхновський народився 31 березня 1873 р. на Полтавщині у родині сільського священника, який був нащадком старовинного козацького роду. Батько знав українських пісень та дум, чого навчив і сина. Богослужіння правив українською.
Навчаючись на юридичному факультеті Київського університету, Міхновський увійшов до таємної політичної організації «Братство тарасівців». «Нашому поколінню належить створити українську національну ідеологію для боротьби за визволення нації й для створення своєї держави, – так окреслив «Кредо молодого українця» у програмному документі організації Міхновський. Зреалізувати ці ідеї Братство не змогло, натомість практично усі його члени опинилися за ґратами.
1899-го переїхав до Харкова. Тут займався адвокатською практикою і швидко зійшовся з місцевою українською громадою. 1900-го він разом зі студентами влаштував у Харкові концерт, присвячений 100-річчю «Енеїди» Івана Котляревського, виступав перед учасниками Шевченківських свят у Полтаві та Харкові, закликав до збройної боротьби за права українського народу.
Написав програму «Самостійна Україна» – мабуть, першу сформовану політичну вимогу щодо утворення самостійної держави, для Революційної української партії (РУП). 1902-го, після розриву з РУП, Міхновський заснував Українську народну партію (УНП), для якої написав маніфест «10 заповідей УНП». Щосили він намагався донести свої ідеї до людей: заснував україномовний журнал, друкував свої дописи у пресі, видавав книжечки, в судах захищав українських активістів.
Одним із перших почав відстоювати ідею формування власних збройних сил. На початку Української революції 1917-1921 років заснував Український військовий клуб імені Павла Полуботка, став одним з організаторів 1-го Українського полку ім. Хмельницького. Створення полку поклало початок українізації військових частин у російській армії.
Після встановлення більшовицької влади деякий час жив на Кубані, а 1924-го повернувся до Києва, де його одразу ж заарештували органи ГПУ. 3 травня 1924 року Миколу Міхновського знайшли повішеним у саду садиби його друга Володимира Шемета.
