Все це через інформаційну небезпеку, яку становлять анонімні канали, а також потенційні можливості російських спецслужб відстежувати приватні повідомлення в цьому застосунку. Проблему загострило…
У Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного відбулась Друга курсантсько-студентська науково-практична конференція «Добровольці на захисті української державності: організація, воєнні операції, історична пам’ять (ХХ−ХХІ ст.)». Її гаслом стали слова Івана Франка: «Не ридать, а добувати!»
Організаторами та науковими кураторами конференції стали викладачі кафедри гуманітарних наук Інституту морально-психологічного забезпечення Національної академії. А от саму ідею її проведення підказали курсанти вишу – учасники бойових дій, які у 2014 році взяли до рук зброю, аби дати відсіч збройній агресії Росії. Серед них було і чимало бійців добровольчих батальйонів «Азов», «Миротворець», «Айдар», «Добровольчого Українського Корпусу». Саме вони виявили бажання правдиво і відверто розповісти про свою участь у війні з російськими окупантами на Сході України.
– Після активної участі на Майдані під час Революції Гідності я вирішив продовжити боротьбу проти агресора, який посягнув на нашу землю і свободу. Офіційно я був непридатний до військової служби. Тому потрапити у Збройні Сили чи Національну гвардію не міг. Єдиним виходом для мене були добробати. Я обрав «Азов». Моїм бойовим хрещенням став бій за Мар`їнку, де ми з іншими українськими підрозділами вщент розбили окупантів. Потім був Іловайськ. Командир батальйону буквально перед закриттям оточення повернув підрозділ у Маріуполь через загрозу нападу російських військ зі сторони Новоазовська. Після оборони Маріуполя було ухвалено рішення про «Павлопіль-Широкинську операцію» для відсунення лінії фронту від міста. Оборону Широкиного я можу назвати однією з найуспішніших операцій за весь час війни, яка була проведена силами добровольчих формувань, − розповів про свою участь у війні і в добробаті один із учасників конференції курсант Національної академії сухопутних військ Юрій Гаврилишин.
У роботі конференції взяли участь не тільки курсанти Львівського військового вишу, а й їхні колеги з Київського Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, студенти Київського Національного університету імені Тараса Шевченка та Національного університету «Львівська політехніка». Перед цільовою аудиторією виступили заступник начальника Національної академії сухопутних військ з наукової роботи доктор історичних наук полковник Андрій Слюсаренко та постійний гість наукового заходу – представник управління стратегічних комунікацій Апарату Головнокомандувача ЗС України Василь Павлов.
Як зазначила секретар конференції кандидат історичних наук, професор кафедри гуманітарних наук Національної академії Лілія Скорич, особлива увага під час роботи конференції приділялась дослідженню феномену українських добровольчих рухів ХХ–ХХІ століть, організації добровольчих підрозділів та їхньої участі в бойових діях, видатним особистостям добровольчого руху, висвітленню взаємодії добровольчих формувань та ЗС України в бойових діях 2014−2021 років, формуванню історичної пам’яті про добровольців.
– Наша історія сповнена героїзмом та самопожертвою людей, які протягом століть не вагаючись боролися за українську державу та віддавали життя за неї. Найбільш яскраво феномен українських добровольців спалахнув у ХХ столітті – Січові Стрільці, вільні козаки, бійці Гайдамацького Кошу Слобідської України, січовики Карпатської України, добровольці Другої світової війни, вояки Української Повстанської Армії – героїчно і самовіддано боролися з ворогами за волю України, жертовно клали душу й тіло на захист свободи українського народу. І у нашій новітній історії – це знову має місце! – зауважила Лілія Скорич.
За словами голови організаційного комітету конференції доктора історичних наук професора Андрія Харука, результати конференції сприятимуть піднесенню інтересу серед офіцерів та курсантів до вивчення та популяризації історії українських добровольчих рухів, їхніх видатних діячів та простих бійців, що відіграли ключову роль у боротьбі за державність України у ХХ–ХХІ століттях.
Учасники конференції отримали сертифікати, що засвідчили їхню активну участь у науково-практичному форумі.
Фото автора
