Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…
Раніше ми вже публікували матеріал, в якому командир мінометного розрахунку описав порядок вступу на посаду мінометника, починаючи з військово-облікової спеціальності «номер обслуги».
Як стати артилерійським офіцером, нам погодився розповісти випускник Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, командир батареї окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ» старший лейтенант Володимир Гончаров.
Де навчитися?
Тим, хто хоче здобути академічну освіту артилериста, треба подати документи на факультет ракетних військ та артилерії та скласти вступні іспити: українську мову, математику та фізичну підготовку (біг на 100 м і 3 км, підтягування); за бажанням англійську мову або фізику.
Навчання розподілене на теоретичні заняття, що тривають упродовж року, та польові виходи, під час яких відбувається практичний вишкіл.
Перший курс присвячений вивченню протитанкової гармати МТ-12 «Рапіра». На другому — освоюють міномети 2Б14 «Піднос» та 2С12 «Сани». Третій курс дає знання про гаубиці Д-20 і Д-30, буксирувану гармату 2А36 «Гіацинт-Б», гаубицю 2А65 «Мста-Б», самохідні артилерійські установки 2С1 «Гвоздика» і 2С3 «Акація». На четвертому курсі опановують вже реактивні системи залпового вогню БМ-21 «Град» та 9П140 «Ураган».
Практика у бойових артилерійських бригадах, розташованих у пунктах постійної дислокації, починається з другого курсу, вона триває два тижні. А на третьому й четвертому курсах практика триває місяць. Протягом нього в курсантів є можливість вправлятися у стрільбі практично з усього штатного артилерійського озброєння, а також переймати досвід безпосередньо в учасників російсько-української війни.
— Усі необхідні умови для якісної підготовки в академії забезпечені. Заклад дає високі знання, викладачі — потужні. Головне — бажання курсанта навчатися і бути навченим, — наголошує командир батареї. — Тут велику увагу приділяють фізичній підготовці. Якщо вступник має слабке здоров’я — він не витримає. Адже, попри щільний графік навчання, курсанти регулярно займаються фізичним гартом — від ранкової зарядки й до спортивно-масової роботи і польових вишколів. Охочі можуть тренуватися у спортзалі у вільний час.
Уміння організувати дозвілля сприяє успішності, бо система підготовки передбачає оригінальний метод заохочення. Під час складання випускних іспитів вчорашні однокашники борються за першість у рейтингу. У порядку, відповідно позиції у списку, обирають місце подальшої служби. Оскільки для багатьох бажано обійняти посаду в частині, розташованій поблизу рідного дому, цей чинник слугує потужним мотиватором розвиватися всебічно.
Випускний іспит так само має теоретичну та практичну частини. Курсант отримує білет із завданням, в якому вказана ціль, пристрілка. Викладачі дають можливість працювати як за допомогою автоматичних пристроїв, так і використовуючи таблиці й калькулятор. Далі випускник виконує стрільбу й завдання з тактичної підготовки — віддає бойовий наказ і розпорядження, здійснює марш, працює з мапою. А ще — складає і нормативи з фізпідготовки.
Як стають професіоналом
— У військову частину, — усміхається Володимир, — приїжджаєш не лейтенантом, а п’ятикурсником, який вчиться в підрозділі. Але на основі базису академічної освіти поступово здобуваєш нові знання від офіцерів, приймаєш командування взводом.
Надалі командир розвивається вже у взаємодії з підпорядкованим підрозділом. Підтримує воїнів у бойовому тонусі, опрацьовуючи різноманітні варіанти завдань, виховує сувору дисципліну, привчаючи до чіткого виконання наказів. У процесі роботи з підлеглими офіцер тренує і власні лідерські якості.
— Це дуже відповідальна посада. Тут присутній серйозний розумовий розвиток, безперервне оцінювання ситуації, миттєва реакція на зміну обстановки, контроль якості підготовки особового складу. Завдання командира — прийняти оперативне, зважене, грамотне рішення, адже від цього залежить точність виконання бойового завдання й життя військовослужбовців, — говорить старший лейтенант Володимир Гончаров.
Також офіцер відстежує нововведення до правил стрільби й курсу підготовки, стежить за процесом оновлення військової техніки та засобів зв’язку, пильно вивчає досвід іноземних держав.
Окрім математичних навичок та фізичної витривалості, артилерист мусить працювати над психологічною складовою характеру. Емоційність та агресивну войовничість має трансформувати у виваженість і холодний розрахунок на полі бою.
— Кожен має знати своє місце й на відмінно орієнтуватися в усіх аспектах фаху. На війні грає роль частка секунди. Тому солдат має працювати швидко, розуміючи, що на його професійність покладаються передові загони, — продовжує офіцер.
Під час служби особовий склад не лише концентрується на тренувальному процесі, а й має шанс суперничати між собою. Командування бригади щороку влаштовує змагання на звання найкращого номера обслуги, командира гармати тощо й визначає переможців, яких відправляє на рівень оперативного командування здобувати вищі трофеї. Захопленим у своїй справі спеціалістам відкривається можливість самореалізації, бо у Збройних Силах завжди чекають на нових майстрів. На нових богів війни.
