Спочатку танкісти бригади двома влучними пострілами з баштової гармати Т-64 знищили ворожу «мотолигу», а потім бронетранспортер зі знаменитим античним іменем «Буцефал» ліквідував залишки…
Своєрідною родзинкою Всеукраїнського форуму військових письменників, що відбувається цими днями у Львові, стала письменниця Ірина Вовк. Цього року вона представила читачам кілька своїх робіт. Одна з них — добірка з трьох книг «Іловайськ», «Дебальцеве», «Донецький аеропорт», в які увійшли 155 спогадів родичів загиблих військовослужбовців. Ці видання — документальні свідчення того, як родини українських героїв переживають трагедії сучасної війни. Також Ірина презентувала книгу, яку написала разом з іншою письменницею Дарією Бурою — «Ізоляція». У ній розповідається про українських патріотів, які за власну державницьку позицію потрапили до катівень адептів руського міра, котрі захопили частину українського Донбасу.
— Ця книга дуже потрібна нашому суспільству, — наголосила авторка. — Адже саме зараз у нас культивується думка, що на окупованому Донбасі не лишилось патріотів України. Це неправда! Вони там є! І про них слід знати! От уявіть, що старенька 74-річна бабця, ризикуючи власним життям, розклеює в окупованих містах листівки з привітаннями до Дня Незалежності України! Хіба вона не варта нашої поваги?
Також Ірина презентувала зовсім нову роботу, якої поки що немає навіть у продажу: «Вісім кохань Василя Сліпака». Ця книга теж є певним концентрованим сховищем спогадів рідних і друзів про видатного українця.
— Дуже дякую всім, хто робить важливу справу в написанні ветеранських книг, — наголосила Ірина. — Закликаю українців купувати ці видання, читати й аналізувати. Бо саме так ми зможемо достеменно зрозуміти, що відбувається зараз із нашою державою.
