Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
«Запрошуємо Вас на зустріч із представниками структурних підрозділів Львівської міської ради, пенсійного фонду, військкомату, фонду соцстраху у форматі День відкритих дверей, яка відбудеться 27.09.2019 року з 15:00 до 17:00 години у приміщенні Франківської райдержадміністрації за адресою…» – таке смс-повідомлення отримав кілька днів тому від Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій. Вирішив піти на захід, щоб побачити, як він проходить, а головне – дізнатися, з якими проблемними питаннями звертаються побратими до представників влади, і як їх розв’язують. Наперед зауважу: розчарувався… Представників різних служб було більше ніж самих відвідувачів. Начебто такий актуальний захід, а людей немає! Чому так, зрозумів згодом…
Актовий зал районної адміністрації було заставлено столами (нарахував їх понад десяток), за якими сиділи представники різних служб, як мінімум по два за кожним. Здавалося б, на місці можна розв’язати будь-які питання – від соціальних до земельних. Тут були і представники охорони здоров’я, і молоді та спорту, і управління земельних ресурсів, і пенсійного фонду, й інших служб. У начальника відділу соціального захисту Франківського району міста Львова Василя Максимюка відразу ж поцікавився, з якими питаннями до них найчастіше звертаються.
– Виділення земельних ділянок і вирішення житлового питання, – не замислюючись, відповів посадовець.
Час минав, а до більшості столів так і не підходили відвідувачі, зокрема й до вищезгаданих найзатребуваніших. Тож вирішив сам підійти до фахівців саме цих структурних підрозділів, до яких, за словами Василя Максимюка, питань завжди вистачає. Управління земельних ресурсів Львівської міської ради представляв головний спеціаліст Ігор Матвіїшин.
– Добрий день, то чи може учасник АТО/ООС отримати у Львові земельну ділянку під будівництво? – відразу по суті запитав у чиновника.
– На таке індивідуальне житлове будівництво вільних кварталів у самому місті немає, – відповів Ігор Матвіїшин. – Проте передбачено надання земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у межах області. Цими питаннями займається робоча група при Львівській обласній державній адміністрації.
– І де ж такі ділянки надають у межах області, і яка нині черга на отримання такої землі? – цікавлюся далі.
Відповідь була одна: «Звертайтеся до робочої групи. Вона на них і відповість!»
Так само на конкретне запитання: «А скільки помешкань було виділено членам сімей учасників бойових дій на Сході країни останнім роком?» – не змогла відповісти представниця управління житлового господарства міста Оксана Тесля.
– А ви зробіть офіційний запит! Ми і підрахуємо, – по-бюрократичному наголосила вона.
Цікаву й ґрунтовну інформацію вдалось довідатися лише від представників Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій, діяльність яких охоплює багато сфер – від освітніх програм для атовців до реабілітаційних заходів.
– Щодня до нашого центру звертається кілька десятків людей із різних питань. А після того, як Львівська міська рада ухвалила рішення щодо збільшення категорії громадян, які мають право на отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 100 тисяч гривень, їхня кількість подвоїлась, – повідомила представниця Центру Наталя Лукашова.
За її словами, відповідний документ із рішенням депутатів, який вчинив сплеск активності, ще не опублікований на офіційному сайті міськради. Втім документи відповідної категорії учасників бойових дій вони вже приймають.
Поблукавши в актовій залі райдержадміністрації понад годину, з’ясував, що День відкритих дверей для учасників бойових дій зацікавив аж дев’ять осіб. Зокрема і учасника АТО 2015-2016 років Василя Теслюка.
– Звертався з питання виділення земельних ділянок і наявності місць під гараж, – розповів Василь Дмитрович. – Отримав інформаційні довідки з адресами організацій, куди можна звернутися щодо конкретного розв’язання цих питань.
Фактично співрозмовника відправили на адресу… або знову по великому колу. То чи цікаві такі зустрічі з чиновниками, що не мають практичних результатів, а деколи навіть залишають відвідувача без конкретної інформації, яка його цікавить! Як свідчить кількість останніх – ні!
