Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
В «Укрінформі» презентували аналітичне дослідження про санкції проти РФ
26 вересня Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) із партнерами провів круглий стіл, на якому представив результати дослідження «Санкції проти Росії: між війною та словами». У дискусії взяли участь науковці, політики, дипломати, керівники аналітичних організацій, консалтингових компаній та інші експерти.
Серед обговорених на круглому столі питань: мета санкційної політики ЄС і США проти Росії та її вплив на економіку РФ, ступінь ефективності різних інструментів тиску, механізми розширення санкцій і можливі дії з боку Росії, які можуть дозволити їй зменшити або зняти санкції, успіхи та прогалини багатостороннього міжнародного санкційного режиму проти РФ.
Як повідомляє «Укрінформ», за словами організаторів круглого столу, в сучасному світі за санкціями надійно закріпилася репутація комплексу заходів «між війною та словами». Винесений на обговорення санкційний режим проти Росії діє вже п’ятий рік як реакція світової спільноти на порушення територіальної цілісності України та прав людини в анексованому Криму та на непідконтрольній Києву частині Донецької та Луганської областей. Причому санкції залишаються єдиним способом тиску на зовнішню політику Російської Федерації.
«Санкції як інструмент „між війною та словами“ залишаються єдиним способом тиску на зовнішню політику Росії та одночасно обмеження її руйнівного для міжнародної безпеки потенціалу. Сильна сторона санкцій полягає в їхній гнучкості та широті діапазону; тоді, як ключова слабкість — у незначній силі впливу на процес прийняття рішень у Москві», — йдеться у дослідженні.
Автори дослідження також сформували низку рекомендацій «з урахуванням досвіду більш як п’яти років застосування санкцій проти Росії майже чотирма десятками держав».
Серед пропозицій: обрати основною метою санкційного режиму підвищення ціни застосування сили для Росії через порушення нею міжнародних норм; активніше та ширше використовувати погрози застосування санкцій; визначити оптимальні характеристики санкційного режиму; розширити список осіб, на яких розповсюджується дія персональних санкцій та ін.
Як зазначили автори проєкту, дослідження «фокусується на статус-кво санкцій США та ЄС проти Росії».
