Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
11 лютого світ відзначає Міжнародний день жінок і дівчат у науці. За підтримки ЮНЕСКО та спеціальної структури ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок цей день має на меті сприяння повноцінному та рівному доступу жінок і дівчат до участі в науці. Тож з нагоди цієї дати кореспондент АрміяInform поспілкувався з науковцем Житомирського військового інституту імені Сергія Корольова, аби пересвідчитися в тому, що в нашій країні, а зокрема у її Збройних Силах, як і в усьому цивілізованому світі доступ до науки жінок і чоловіків насправді є рівним.
Знайомтеся: красуня та вчена, старша викладачка кафедри телекомунікацій та радіотехніки, кандидат технічних наук Наталія Каращук. Не так давно, восени, вона захистила кандидатську дисертацію.
Вона любить рок та класичну музику, може годинами працювати під звук улюблених симфоній. А ще – вишиває бісером та займається легкою атлетикою – на любительському рівні, для себе, як каже сама дівчина – аби підтримувати форму.
Так було завжди, з самого дитинства. Наталія обожнювала читати, надаючи перевагу творам безсмертних Оноре де Бальзака та Івана Франка. Пізніше перейшла на наукову фантастику та суто наукові книги. Певно, любов до науки дівчині прищепила шкільна вчителька фізики, Олена Сергіївна Радкевич, яка зробила все для того, аби одна з найкращих учениць полюбила її предмет раз і на все життя. Втім, як розповідає Наталія Миколаївна, останнім часом у нашій країні побільшало не лише дівчат, які захоплюються точними науками, а й тих, хто сміливо береться за написання дисертацій і здобуває наукові ступені! До того ж, переконана жінка, у нас не дуже поширені прояви сексизму і колеги-чоловіки досить схвально ставляться до прагнень дівчат взятися за написання дисертації.
— Ба більше, чоловіки на кафедрі всіляко допомагали мені під час написання дисертації і щиро вітали, коли я захистилася, — говорить молода вчена.
Любов до фізики та інших точних дисциплін у 2002 році дівчину з Овруцького району Житомирщини привела до Житомирського військового інституту. На той час там навчалися не лише курсанти, майбутні офіцери, а й студенти, тобто цивільні фахівці. Однією зі студенток стала і Наталія Каращук.
Тут зерна любові до фізики впали на родючий ґрунт, і знамено Її Величності Фізики з рук шкільної вчительки підхопила викладачка інституту Оксана Вікторівна Сащук, яка дала студентці нові знання й практичні навички. Пізніше заняття наукою вже на більш серйозному рівні у дівчини заохотив інший викладач, кандидат технічних наук Євген Найденко. Євген Петрович був керівником її дипломної роботи та, власне, став одним із тих, хто дав дівчині путівку у світ науки – він просто порадив продовжувати займатися науковою діяльністю.
– Навчатися в інституті мені було цікаво, – згадує Наталія. – Курсові та дипломна роботи, згодом – перші наукові статті… Мені подобалося шукати й знаходити якісь нові рішення, працювати над самовдосконаленням і отримувати задоволення від реального результату.
Закінчивши виш за спеціальністю «Радіоелектронні пристрої, системи і комплекси», Наталія залишилася викладати у ньому, ставши вже Наталією Миколаївною – молодою, чарівною та перспективною науковицею.
Викладаючи, протягом 4 років Наталія Каращук працювала над кандидатською дисертацією. Теоретичні результати своїх досліджень підтверджувала на практиці, і це додавало наснаги й віри в результат.
– Можу сказати певно, що жінка у науці може себе проявити нарівні з чоловіками, якщо їй насправді цікава тема, над якою вона працює, – переконана Наталія. – Сьогодні я хотіла б побажати дівчатам не боятися займатися наукою, якщо є таке бажання, і все виходить. Це успішно, престижно, статусно. І вже немає стереотипів про те, що жінкам немає місця у науці, як траплялося колись.
Наостанок варто додати, що навіть під час відпустки Наталія не полишає занять наукою. Так, сьогодні вона у столиці, займається на курсах, поглиблює свої знання з електродинаміки. З усмішкою говорить, що це її захоплення, втім, нерозривно пов’язане із роботою.
– За останні 5 років на спеціалізованій вченій раді нашого інституту кандидатські дисертації захистили 4 жінки-науковці, – підсумовує питання гендеру в українській військовій науці начальник кафедри телекомунікацій та радіотехніки, доктор технічних наук, професор полковник Сергій Фриз. – Дві з них сьогодні викладають на нашій кафедрі. Старший викладач кафедри Наталія Каращук займається науковою діяльністю більше ніж 15 років. Вона вдало захистила кандидатську дисертацію, її наукові дослідження пов’язані з розробленням антенних пристроїв для новітніх зразків радіотехнічних систем. Наталія Миколаївна викладає дуже складні технічні дисципліни: «Основи електродинаміки та антенні системи» та «Теорію інформації кодування». Вона є гідним прикладом для дівчат, які сьогодні навчаються у нашому навчальному закладі.
