Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
АрміяInform вже повідомляла, що нещодавно в Центральному військовому клінічному санаторії «Хмільник» працювала робоча група Департаменту гуманітарного та соціального захисту Міністерства оборони України. Фахівці вивчали питання щодо організації лікувального процесу, кількості пільгових категорій осіб, які перебувають на санаторно-курортному лікуванні, стану матеріально-технічної бази та її розвитку. Про свої враження і висновки представники Департаменту поділилися з нашим кореспондентом.
Валіза без ручки
Увага з боку керівництва Міноборони до ЦВКС «Хмільник», якому минулого місяця виповнилось 60 років, не є випадковою. За наявності унікальних радонових джерел, великого досвіду лікування захворювань опорно-рухового апарату, системи кровообігу, хвороб нервової системи тощо ця оздоровниця останні років десять нагадує валізу без ручки: і нести важко, і кинути шкода.
Співробітники санаторію дотепер згадують жахливі часи, коли «Хмільник» опинився на межі банкрутства з мільйонними боргами, зокрема й щодо заробітної плати.
— Якось дружина приходить з базару і переказує мені почуту розмову між чоловіками: «Ходімо вночі до військового санаторію та познімаємо двері, він все одно не працює», — розповідає начальник медичної частини оздоровниці полковник медичної служби Валерій Мізяківський. — На той час за борги нам уже відключили світло, не платили зарплату. Але групи небайдужих працівників зорганізувались і при свічках несли чергування, патрулювали територію, аби в санаторії не розікрали майно.
Призначеному (як на мене, насправді кинутому «під танки») у 2012 році новому керівникові Ігорю Шиньковичу з командою однодумців за короткий період вдалося запустити санаторій, налагодити санаторно-курортне лікування, а згодом і реабілітацію поранених військовослужбовців. Був період, коли «Хмільник» розглядали в перспективі як головний реабілітаційний центр Збройних Сил. Але за умови оновлення й удосконалення всієї медичної бази. Зацікавленість у розвитку санаторію виявили навіть представники американсько-британського фонду реабілітації ветеранів Allied Forces Foundation.
Вони побували в оздоровниці і ознайомилися з його лікувальними можливостями. Їм дуже сподобалася територія з прекрасним парком. Але для того, щоб провести його реконструкцію, звичайно, потрібні були немалі кошти. Представники фонду висловили готовність проінвестувати його на два мільйони американських доларів. Передбачалось також, що він стане ще й центром ветеранського спорту інвалідів. Але, на жаль, тим планам не судилося бути втіленими в життя.
Про кошти в розмірі понад 300 тисяч гривень на проєктну документацію реконструкції двох спальних і лікувального корпусів мова йшла ще 2017 року. Але через «таємничу діяльність» колишнього ГоловКЕУ про те, де на сьогодні перебуває ця документація, не знає навіть начальник санаторію. За останньою інформацією, вона нібито з одного регіонального інфраструктурного підрозділу перекочувала до іншого.
За наявності значної кількості вільних місць в санаторії цивільні пацієнти знімають кімнати або квартири у місцевого населення, а в санаторії купують лише курсовку на лікування. Непоодинокі випадки, коли відпочивальники через відсутність належного комфорту завчасно покидають оздоровницю. А чи не парадоксальним є й той факт, що навіть фінал Всеармійського конкурсу «Берегиня в погонах — 2020», який проводили в Хмільнику, відбувся не на сцені клубу військового санаторію, що не опалюється, а в сусідній оздоровниці?
В усі ці проблемні питання намагалися вникнути фахівці Департаменту гуманітарного та соціального захисту шляхом ознайомлення з лікувальною та реабілітаційною базою, спілкуванням з керівництвом та працівниками санаторію.
Що ляже на стіл Міністру?
— Я вивчив питання організації оздоровлення в санаторії пільгових категорій військовослужбовців за останні три роки, — коментує побачене начальник відділу реалізації соціальних гарантій Сергій Кучеренко. – Якщо санаторій розрахований на 350 відпочивальників, то за ці роки завантаженість його становила 50–70 відсотків. Левову частину пацієнтів становлять саме ветерани війни, ветерани військової служби, члени сімей військовослужбовців і працівники Збройних Сил. Але не можна відкидати й той факт, що чимало ветеранів, які зазнали поранень на війні, не знають про цілющі властивості радону та й взагалі про можливість проходження реабілітації в «Хмільнику».
За словами Сергія Анатолійовича, чи не найперше завдання, яке він поставить перед своїм відділом — це підготовка довідника, де будуть викладені основні соціальні гарантії військовослужбовців, зокрема й щодо санаторно-курортного забезпечення.
— На бесіді з особистих питань розмовляв з молодшим сержантом за контрактом, який проходить службу в санаторії, — продовжує Сергій Кучеренко. — Так от він взагалі не володіє інформацією, якими соціальними гарантіями він може користуватися, як йому отримати компенсацію за піднайом житла, як стати в чергу на отримання житла тощо. Цей факт зайвий раз доводить необхідність виготовлення такого довідника. Є бачення й того, як посилити інформацію про санаторій «Хмільник», про лікувальні можливості. І тут не потрібно чекати, поки відповідні служби займуться приведенням до ладу його інфраструктури. Причому презентувати потрібно всі наші оздоровчі заклади.
— Мене, як лікаря, найбільше цікавили можливості «Хмільника» і як реабілітаційного центру, — зазначила в розмові головний спеціаліст відділу охорону здоров’я Департаменту Ірина Ітані. — Тут набуто цінного досвіду реабілітації наших поранених воїнів як фізичної, так і психологічної. Під час нашого перебування реабілітацію проходили 10 учасників війни. Але не будемо забувати, що у Збройних Силах на сьогодні перехворіло на COVID-19 понад 15 тисяч людей. Дехто переніс хворобу у складній формі. На нашу думку, можливості «Хмільника» дозволяють реалізовувати програму реабілітації пацієнтів, що перенесли COVID-19, із врахуванням індивідуальних особливостей. Відновлення організму потребує кожна людина, а особливо ті, хто пройшов через середній та важкий перебіг захворювання, адже COVID-19, як вірус-шпигун, знаходить слабкі місця в організмі та уражає їх.
До речі, Міністерство охорони здоров’я розглядає можливість включити психологічну реабілітацію після COVID-19 у програму медичних гарантій уже з квітня. Головний санітарний лікар Віктор Ляшко нещодавно зазначив, що наразі у профільному міністерстві визначаються, чи буде це окрема програма, чи частина ковідного пакета, але надія на впровадження психологічної реабілітації є.
Тому, на думку Ірини Миколаївни, слід відповідально ставитись до відновлення після перенесеної коронавірусної інфекції, яка потрібна всім, незалежно від ступеня важкості захворювання, адже достеменно не вивчені віддалені наслідки COVID-19. Деякі пацієнти швидко повертаються до звичного способу життя, а для інших коронавірус може спричиняти різного року ускладнення.
— Вся наша робота в санаторії «Хмільник» спрямована на підготовку об’єктивної доповіді Міністру оборони, Головнокомандувачу Збройних Сил для ухвалення управлінського рішення щодо значного покращення лікувальної бази оздоровниці, — прокоментував підсумки роботи групи директор Департаменту соціального та гуманітарного забезпечення Назім Агаєв. — Неприпустимо, щоб санаторій з унікальними лікувальними можливостями тривалий час мав на своїй території будівлі в занедбаному стані. Капітальний ремонт цих корпусів дасть змогу не лише збільшити кількість відпочивальників серед військовослужбовців, а й можливість прийняти на оздоровлення цивільних громадян, а відтак збільшити надходження до спеціального фонду.
За словами Назіма Асафовича, крім фізичної реабілітації поранених ветеранів війни, у санаторії є можливість удосконалити напрямок й психологічної реабілітації, база оздоровниці це дозволяє. Щодо фінансування капітальних ремонтних робіт у «Хмільнику», то це, на думку Назіма Агаєва, має бути спільне рішення оборонного відомства і керівництва Збройних Сил.
У самому санаторії відзначають значне покращення забезпечення оздоровниці діагностичним і фізіотерапевтичним обладнанням, яке відбулось торік. Командування Медичних сил доправило до санаторію 16 одиниць сучасної медичної апаратури. Але прикро, що це надсучасне обладнання монтують у приміщеннях, які давно потребують ремонту.
— Наших військовослужбовців ми направляємо на лікування та оздоровлення за кордон. А чи можемо ми іноземців запросити до «Хмільника»? Відповідь очевидна, — зазначив Назім Агаєв. — Тому ми повинні дбати і про імідж наших лікувальних закладів. Поки що ми навіть у цьому курортному містечку не є лідерами. Сподіваюсь, що на підставі нашої доповіді вже найближчим часом будуть ухвалені відповідні рішення щодо подальшої кращої долі санаторію «Хмільник».
