Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Спільний агробізнес як продовження фронтового товариства. Це історія двох уродженців Львівщини — Сергія Багрія та Андрія Кошіля.
Нині вони є власниками молочної ферми у селі Любинці, що на Стрийщині. Після повернення з району АТО друзі кілька років виношували ідею власної справи, тож зрештою наважилися заснувати господарство.
У рідному селі Андрія було приміщення, яке хлопці відремонтували так, аби свійським тваринам було тепло й комфортно, закупили корм та обладнання. Перший час активно консультувалися з іншими фермерами та фахівцями з ведення аграрних робіт. До того ж місцева громада виділила їм два гектари землі, щоб учасники АТО могли розвивати підприємство.
Зрештою закупили худобу. Перші корови були з генами джерсійської породи. Нині мають 15 корів: молодняк гольштинської породи, українські чорно-рябі, джерсеї тощо. На фермі вже встигли народитися й телята.
— Наші корівки поки що дають небагато молока, — розповідає Сергій. — Але людям воно смакує. Адже багато залежить від того, чим годувати тварин, як їх доглядати. Молоко в наших корів смачне та жирне.
Як і в будь-якій справі, перші кроки фермерів-атовців не були позбавлені помилок. Але хлопці наполегливо працюють і навчаються. Зокрема в перший рік траву не так посушили, адже ще не мали власної техніки, не знали всіх технологій.
Тепер у них є розподіл обов’язків. Сергій Багрій займається організаційними моментами, тобто відповідальний за організацію виробництва. Працює у Львові — заробляє гроші, потрібні для розвитку ферми. На ферму приїжджає раз на тиждень і також порається біля корів. Активно йому допомагає дружина Наталія.
А його колега, Андрій Кошіль, відповідає безпосередньо за виробництво. Він живе у селі біля ферми. Як каже про свого приятеля Сергій, Андрій — як трактор: прокидається вдосвіта і від раннього ранку до пізньої ночі на фермі. Допомагає йому дружина Оксана.
Хлопці наполегливо рухаються до своєї мрії — виробляти щодня понад тонну молока. Цього року в їхніх планах — розвивати виробничі потужності ферми, заповнити тваринницьке приміщення, розраховане на 50 тварин, вийти на вищі надої.
— Усе залежить від того, чим годуватимемо корів, — ділиться Сергій.
Тому хлопці передусім подбають про кормову базу. Точніше вже почали дбати про корми — підготували поле, аби навесні засіяти травою, кукурудзою. Рухаються далі, бо переконані: перспективи у розвитку молочного господарства є, й українці повинні пити молоко від українських корів, а не закуповувати деінде.
Фото Наталії Багрій
@armyinformcomua
На Закарпатті врятували військовозобов’язаного чоловіка, який ледь не загинув, намагаючись переплисти Тису, щоб незаконно потрапити до Румунії.
Однією з головних переваг українських важких бомберів типу Vampire є здатність нести потужні заряди, які здатні не лише вражати цілі підрозділи російських піхотинців, а й знищувати будь-яке укриття, в якому ті спробують сховатися.
Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді показав пораненого російського штурмовика, який перед своєю смертю вирішив пообійматися з українським FPV-дроном.
На Північно-слобожанському напрямку екіпажі розвідувально-ударних дронів 73-го морського центру Сил спеціальних операцій системно знищують широкий спектр ворожих цілей — від дронів-«ждунів» і артилерії до засобів радіоелектронної боротьби та складів боєприпасів.
Президент України Володимир Зеленський упевнений, що далекобійні удари по російських стратегічних об’єктах створюють умови для наближення миру.
Правоохоронні органи викрили керівництво одного з комунальних підприємств Харкова, що належить до об’єктів критичної інфраструктури, у створенні власної схеми для ухилянтів.
від 20100 до 25000 грн
Херсон
Державна прикордонна служба України
Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…