Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
У курсантів Інституту ВМС Національного університету «Одеська морська академія» завершилася морська практика на навчальному кораблі ВМС ЗС Італії «Амеріго Веспуччі».
Протягом трьох місяців наші курсанти опановували навички професійної майстерності, зокрема такелаж, навігацію та, як виявляється, досить складне вітрильне ремесло. Те ж саме п’ять століть тому робили однодумці флорентійського мореплавця Амеріго Веспуччі, на честь якого названий цілий континент.
– Дерево, мідь, кілометри сплетених різноманітних канатів, такелажні пристрої – все це немов миттєво переносить у роман Жюля Верна. Цей корабель є втіленням справжньої морської романтики, – із захопленням розповідає про своє перше знайомство з італійським судном курсант Артур Стремінський.
Варто зазначити, що через особливості конструкції, включно з дуже великими вітрилами «Амеріго Веспуччі» ( їх площа сягає трьох квадратних кілометрів ), – досить важкий, з обмеженою маневреністю. Практично все устаткування має ручне керування. Усі дії, пов’язані з маневруванням вітрилами, проводяться вручну, і в цій операції беруть участь 150 моряків, які розпускають полотна близько 2 годин. А довжина канатів судна перевищує 30 кілометрів. При розгорнутих вітрилах «Амеріго Веспуччі» здатний розвивати швидкість до 14,6 вузлів (близько 28 км/год). Що стосується побуту, то особливістю даного навчального корабля є те, що житлове приміщення використовується і як їдальня, і як навчальний клас, і як кімната відпочинку, спальні місця екіпажу – це спеціальні гамаки, які кожен день складаються і розкладаються черговими курсантами.
– Звісно, спальні місця дещо незвичні й незручні для нас, але й спати особливо було ніколи. Ми постійно ходили в наряди, проводилися заняття з астрономії, навігації, готували презентації на англійській та італійській мовах. Також займалися на картах, особливо цікаво було прокладати курс корабля без будь-яких технічних засобів. А ще були заняття з вогневої, які включали стрільби з пістолета та кулемета. Вільного часу практично не було, лише коли заходили в порти, можна було вийти в місто, якщо в цей час твій взвод був не в наряді, – розповідає Артур.
За словами курсанта, основна відмінність у навчанні полягає в тому, що предмети, пов’язані з морською тематикою, італійці викладають вже на першому курсі. Загалом те, чого в Україні вчать за п’ять років, тут встигають навчити за три. Це навігація, орієнтування в морі, такелажне справа, тренування корабельних бойових розрахунків, основи штурманської підготовки. Також незвично було бачити на борту судна дівчат, адже у ВМС Італії ось уже більше 20 років на військових кораблях служать жінки, тому програма навчання для курсантів-дівчат і курсантів-хлопців ідентична і немає ніякої різниці між жінками і чоловіками у виконанні завдань.
– Для мене багато чого було в новинку, адже до цього я жодного разу не стажувався на кораблях і не виходив у море, але найбільшою несподіванкою став один їх незвичний ритуал. Він полягав у тому, що першокурсників академії ВМС Італії (м.Ліворно), їх було 130 чоловік, на три дні закрили у невеликому приміщенні, яке розраховано приблизно на 40 осіб. За цей час вони мали лише воду і необхідний матеріал та інструменти, щоб виготовити прапор свого курсу. По закінченню випробування курсанти підіймалися на щоглу, аби повісити свій стяг, після чого їх поливали з пожарного шланга, ніби змиваючи з них звання «духів» (так у них називають першокурсників), – ділиться враженнями Артур Стремінський.
Загалом за час морської практики корабель заходив до портів Іспанії, Німеччини, Норвегії, Нідерландів, Ірландії. Всього за 3 місяці «Амеріго Веспуччі» подолав майже 8 тисяч морських миль. Для українських курсантів – це 8 тисяч морських миль досвіду на шляху до звання офіцера Військово-Морських Сил ЗС України.
