Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Організатори Всеармійського конкурсу на звання найкращого медика Збройних Сил України неодноразово наголошували, що титул «Берегиня в погонах» присуджується за високий професіоналізм у медичній та військовій справі. Тож не дивно, що цьогоріч корону першої віцеміс отримала медична сестра клініки ушкоджень Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону молодший сержант Юлія Огородник. Дівчина – одна з тих, хто набрала найбільшу кількість балів у змаганнях із силових вправ та з тактичної медицини. А торік під час регіонального відбіркового туру Юлія здобула титули «Міс професійна досконалість» та «Міс вишиванка». І лише 4 голоси тоді їй забракло, аби стати «Міс глядацьких симпатій».
– Мені не вдалося вийти у фінал «Берегині в погонах – 2019», – розповідає молодший сержант. – Хоча я дуже старанно готувалася, неймовірно переживала. Цього року хвилювалася вже набагато менше. Улітку надіслала світлини на відбір, який відбувався онлайн, та забула про це. І ось на початку грудня, якраз у мій день народження, організатори повідомили, що я стала фіналісткою. Я дуже пишаюся тим, що на цьому конкурсі представляла весь колектив Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону.
Стати медиком дівчина мріяла із дитинства. Наполегливо йшла до мети – спочатку закінчила Вінницький медичний коледж за спеціальністю «Медсестринство», а цього року завершує навчання на фармацевтичному факультеті Вінницького національного медичного університету. Попрацювавши певний час цивільною медсестрою, Юля вирішила одягнути військовий однострій. Навіть попри те, що проти такого її рішення категорично виступив батько.
– Ніхто з моєї родини немає стосунку ані до медицини, ані до військової справи. Я стала таким собі першопрохідцем. Мені з дитинства подобалося те, який гарний вигляд мають дівчата у військових одностроях, – жартома зауважує Юлія. – А якщо серйозно, я підписала контракт у 2018-му. Хоч активних бойових дій на той час вже не було, батьки дуже за мене переживали і не одразу підтримали. Проте я медик і маю бути там, де є найбільша потреба в моїй роботі. Я вважаю, що таким місцем є армія.
Молодший сержант Юлія Огородник працює в нейрохірургічному відділенні клініки ушкоджень перев’язувальною медсестрою. Каже, що коли лише перевелася сюди з маніпуляційного кабінету, було важко: у рази збільшилося навантаження, змінився характер роботи.
– Роблю перев’язки всім післяопераційним хворим і пораненим, які лікуються в нашому відділенні. Іноді буває складно, адже поранені потребують особливої уваги. Деякі хлопці занадто різко поводяться. Дехто соромиться, що тендітна дівчина бачить їх безпорадними. Намагаюся для кожного знайти потрібні слова. І постійно навчаюся, у нашій клініці багато різнопланових складних випадків, тут гарна практика, навіть інколи беру участь у дрібних оперативних втручаннях.
У планах медичної сестри ВМКЦ ЦР Юлії Огородник – отримати офіцерські зірочки та випробувати себе та свої професійні навички на передовій.
