Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Військові фахівці сучасності чимало уваги приділяють питанням завоювання переваги на землі, морі, повітрі та в космосі. Але є ще один важливий простір — електромагнітний, без панування в якому неможливого досягти переваги над противником у сфері управління військами та зброєю. Провідне місце у вирішенні такого завдання посідає радіоелектронна боротьба (РЕБ). Заходи радіоелектронної підтримки та радіоелектронної боротьби — два основні завдання, які покладені на автоматизовані комплекси і системи РЕБ.
Роль РЕБ під час «Бурі в пустелі»
У новітній історії вперше широкомасштабне застосування комплексів РЕБ мало місце в 1991 році під час проведення США операції «Буря в пустелі» на території Іраку. В результаті чого було дезорганізовано державне та військове управління противника та досягнуто абсолютної переваги в управлінні військами та зброєю. Американці тоді ж застосували новий вид зброї — крилаті ракети з електромагнітними боєголовками. Завдяки цьому іракські війська в дуже стислий проміжок часу втратили можливість керувати своїми підрозділами.
У 1999 році під час операції «Союзницька сила» американці широко застосували електромагнітні бомби. Дія електромагнітної бомби схожа з дією електромагнітного імпульсу від ядерного вибуху, який виводить з ладу системи розвідки, зв’язку, управління, електронні компоненти всіх видів зброї. Особливість такої зброї полягає в її здатності уражати непрацюючі, вимкнені системи і комплекси.
Збройна агресія проти України поставила перед Збройними Силами та ОПК країни завдання модернізації та створення систем та комплексів РЕБ. Вони повинні відповідати вимогам не тільки сьогодення, а й майбутнього з урахуванням випереджувального розвитку такої техніки в світі.
«Полонез»: прощання з безпілотником
Війна на Сході України характеризується масштабним залученням безпілотних літальних апаратів, що викликало необхідність розробки комплексів та систем для протидії БПЛА, які застосовує противник. У нашій країні для вирішення такого завдання підприємство ХК «Укрспецтехніка» розробило мобільний комплекс боротьби з БПЛА, що отримав назву «Полонез». Комплекс здатен вирішувати завдання з виявлення БПЛА, їх ідентифікації, створювати перешкоди каналам управління, телеметрії та навігації. Після виявлення цілі, «Полонез» передає отриману інформацію в центр управління, зокрема підрозділам для використання засобів вогневого ураження. Для комплексу розробник створив спеціалізований програмний продукт.
Ще однією цікавою розробкою «Укрспецтехніки» є постановник радіоперешкод «Анклав». Він призначений для створення перешкод для навігаційних систем GLONASS та GPS, системам управління та телеметрії, які використовують БПЛА та іншими зразками високоточної зброї. «Анклав» має декілька варіантів розміщення — переносний мобільний варіант у вигляді звичайного ранцю, на стаціонарних вишках або будівлях, а також на бронетехніці та автомобілях. Постановник радіоперешкод виготовляють у переносному та стаціонарному варіанті з використанням антен направленої та ненаправленої дії. Радіус його дії до 30 км.
Для отримання даних про противника та їхнє використання для прямих тактичних дій підприємство КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» розробило високомобільний радар кругового огляду МР18. Він призначений для автоматичного виявлення всіх типів повітряних об’єктів, зокрема малопомітних, створених за технологією «Стелс». РЛС здатна працювати в складних умовах під впливом природних і створених активних і пасивних завад, а також в умовах їх комбінованого впливу. МР18 забезпечує виявлення ворожих постановників активних завад. РЛС здатна виявляти цілі на відстані до 400 км та на висоті польоту до 40 км.
Українська РЛС одночасно супроводжує понад 300 цілей на відстані до 500 км
«Іскра» також є розробником сімейства оглядових 3D радіолокаторів 80К6, які призначені для виявлення цілей, що летять на низьких, середніх і великих висотах. Застосовується як засіб видачі цілевказівок та як інформаційна ланка в підрозділах військово-повітряних сил і протиповітряної оборони. Існують варіанти розміщення станцій на одному або двох автомобілях та причепах. РЛС здатні виявляти цілі на дальність, у залежності від модифікації, від 400 до 500 км, а по висоті до 40 км та супроводжувати понад 300 об’єктів одночасно.
Бойові дії на території України з широким застосуванням різних артилерійських систем виявили необхідність армії мати сучасні засоби розвідки вогневих позицій противника. Для виконання подібних завдань розроблено радіолокаційний комплекс розвідки вогневих позицій 1Л221Е. Він визначає координати вогневих позицій мінометів, артилерії, РСЗВ, стартових позицій ракет противника. Після цього передає цілевказання автоматизованим системам управління вогнем та коригує стрільбу своєї артилерії або ракетних систем. Радіолокаційний комплекс точно визначає координати точок падіння мін, снарядів, ракет, працює в складних кліматичних умовах та має високу стійкість до інтенсивної радіопротидії.
Роль комплексів РЕБ та радіолокації у війнах сучасності важко переоцінити. Тому для України вкрай актуально розробляти та постачати до війська нові системи радіолокаційної техніки і радіоелектронної боротьби з урахуванням швидкого розвитку технологій.
