Від самого початку широкомасштабного вторгнення «Яструби» ефективно й ефектно б’ють окупантів на сході та півдні України, застосовуючи широкий спектр безпілотних літальних апаратів — від…
У чому не відмовиш радянським пропагандистам минулого, так це у далекоглядності. Коли «совіцький» колос прирощував до свого тіла новозагарбані території, то насамперед зводив на тих землях пам’ятники й монументи, що возвеличували роль армії «визволителів». Це як своєрідний меседж для місцевих. Мовляв, ми тут назавжди, ось вам «місце сили», кланяйтесь! Але колос зазнав краху. А от його культурний спадок ще пручається.
У країнах колишнього соцтабору з такими пропагандистськими маркерами радянського минулого вчиняють по-різному. Здебільшого демонтують і передають окремі елементи в історичні музеї або на спеціалізовані виставки.
Власне, за таким сценарієм розвиваються події навколо львівського «Монумента бойової слави радянських збройних сил», який майже пів століття височів поряд з Національною академією сухопутних військ на перетині нинішніх вулиць Стрийської й Героїв Майдану.
У кабінетах міськради багато років тривали обговорення питання щодо неможливості його існування у Львові й, нарешті, у 2018-му монумент вирішили демонтувати. Торік у березні 30-метрову стелу у Львові знесли через її аварійний стан. Усі барельєфи солдатів на ній передали у музей «Територія терору». А горезвісний ексрегіонал Михайло Добкін за пів мільйона гривень купив і перевіз у Харків скульптуру Ордена Перемоги зі львівського монумента.
Утім, на цьому все й зупинилося. Аж ось міська влада знову звернулася до теми остаточного демонтажу цього монумента та облаштування на його місці громадського простору з патріотичним спрямуванням.
Про це львівським журналістам повідомив заступник міського голови з питань розвитку Андрій Москаленко. З його слів, відбулася зустріч з ініціативною групою щодо долі радянського пам’ятника. Днями вирішуватимуть, як і що далі робитимуть.
— Як ми заявляли раніше, ця територія має мати чітке патріотичне спрямування. Ми живемо в час російсько-української війни. Гадаю, Львів, як ніхто, повинен демонструвати чіткі сигнали патріотизму не лише для України, а й для світу, пояснювати, що це за війна й хто її розпочав, — наголосив посадовець. — Щодо цієї території, рухатимемося шляхом проведення архітектурного конкурсу. Наступного тижня дамо більше деталей.
Андрій Москаленко повідомив: профільні фахівці міста готують технічне завдання на облаштування цього громадського простору в дусі вшанування українських воїнів, героїв АТО/ООС.
На цю новину відреагував місцевий сегмент користувачів фейсбуку. І тут, як кажуть, думки розділилися: львів’яни, чиї предки воювали у лавах Червоної армії, заявляють, що пам’ятник нікому не заважав. Але більшість галичан відстоюють думку, що мілітаризована скульптурна група, яка нагадує про більшовицький терор і переслідування радянською владою українців за прагнення до свободи й незалежності, таки має відійти у минуле і, як мінімум, відправитись у музей як експонат.
Хоча, якщо зважити на саму історію побудови цього пам’ятника, то радянські функціонери взагалі «не переймались» з приводу того, де і як його зводити. Тоді поруч було військово-політичне училище (нині територія НАСВ імені П. Сагайдачного). І це місце було, як кажуть, ідеологічно вивірене й зважене. Кожен курсант і офіцер мав у режимі 24/7 бачити й відчувати «подвиг дідів». А те, що на місці монумента колись був… цвинтар, де упродовж Другої світової ховали німецьких вояків, ще більше підсилював необхідність зведення тут радянського ідола з мармуру та бронзи.
Нині монумент не відіграє жодної виховної ролі. Навпаки, є предметом збурення патріотичної спільноти. Тому скульптурній групі справді час на музейний покій. Ну, а нам час шанувати наших Героїв! А ви як гадаєте?!
Фото автора та з архіву «Фотографій Старого Львова»
@armyinformcomua
22-річний командир відділення 2-го штурмового батальйону 3-ї окремої штурмової бригади, позивний «Булат», який проміняв військовий інститут на піхоту, бо там «було занадто скучно», розповів про ближні контактні бої та командну роботу зі знищення окупантів.
СБУ викрила російську агентку, яка під виглядом прибиральниці шпигувала в оселях українських воїнів, нею виявилася завербована окупантами 54-річна жителька прифронтової Дружківки, яка чекала на захоплення міста.
На підприємствах військово-промислового комплексу росії розпочались скорочення, що свідчить про серйозні проблеми у російській військовій економіці, яка три роки була головним драйвером зростання.
Головне управління захисту прав військовослужбовців (ГУЗПВ) з початку року розглянуло понад 3 600 звернень і запитів від військовослужбовців та членів їхніх сімей.
Заступнику міністра сільського господарства рф повідомлено про підозру у порушенні законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України). Йому інкримінують організацію незаконного привласнення зерна та майна українських агропідприємств на тимчасово окупованих територіях.
Понад 5 тисяч російських окупантів були ліквідовані або втратили боєздатність від ударів воїнів 71-ї окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України на Північно-Слобожанському напрямку. Частина загарбників, як зазначають військові, стала «чорноземом на Сумщині».
від 21000 до 51000 грн
Степанівка, Сумська область
Від самого початку широкомасштабного вторгнення «Яструби» ефективно й ефектно б’ють окупантів на сході та півдні України, застосовуючи широкий спектр безпілотних літальних апаратів — від…