Мета — ускладнити Кремлю доступ до валютних надходжень і фінансування війни. Європейський Союз готує новий етап економічного тиску на Росію,…
Після місяця на позиціях «Моряк» зміг передати сестрі, що живий, а у відповідь почув лише одне слово — «дякую».
Його історію розповіли у 92-й окремій штурмовій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка.
До війни «Моряк» називав себе пацифістом і, каже, досі ним залишається. За час служби були близькі контакти з противником, довгі виходи, важкі переходи й постійна загроза російських дронів.
Але один із моментів, який він пам’ятає найкраще, взагалі не був пов’язаний із боєм.
Під час свого першого виходу «Моряк» близько місяця залишався на позиціях. Зв’язку з рідними майже не було. Коли з’явилася можливість, передав сестрі коротке повідомлення: з ним усе добре, хвилюватися не треба.
Згодом зв’язківець приніс відповідь.
«Каже: „Морячок, тобі відповідь“. Я кажу: „Давай“. І він каже: „Вона написала: дякую“».
Одного слова вистачило.
«Ну я як розревівся там… Я відчув усе, що в мене в голові, все, що вона відчуває».
Після першого виходу захотілося тільки до рідних
До цього, згадує «Моряк», він думав, що у відпустці частину часу проведе з друзями, а частину — з родиною. Після місяця на позиціях плани змінилися.
«Пізніше я вже зрозумів — тільки рідні. Це дуже-дуже відчувається».
Каже, саме там особливо гостро зрозумів, наскільки бракує близьких і як багато важить можливість просто бути поруч із ними. За час служби «Моряк» також здобув командирський досвід і пройшов лідерський курс у Великій Британії, де навчався разом із військовими з інших країн.
У повному інтерв’ю він також розповідає про бойові виходи, порятунок пораненого побратима та інші епізоди служби.
