Пошкодження можуть ускладнити переробку, зберігання й відвантаження нафти. У ніч на 11 листопада Сили оборони України завдали удару по одному…
49-річний капітан «Барух» до війни працював учителем фізкультури й дитячим тренером, а нині виконує бойові завдання із застосуванням FPV-дронів.
Про його історію розповіли у 5-й Слобожанській бригаді «Скіф» Національної гвардії України.
У цивільному житті «Барух» викладав фізичну культуру та тренував дітей. Він — майстер спорту з акробатики.
Його військовий шлях почався ще задовго до повномасштабного вторгнення. У 2015 році чоловіка призвали під час четвертої хвилі мобілізації.
Служив у Державній прикордонній службі України, а згодом виконував завдання у складі сил сектору «М» на Маріупольському напрямку.
Спортивна підготовка стала в пригоді й у війську. Як спортсмена-акробата «Баруха» залучали до навчальних зборів у Десантно-штурмових військах, де він опанував парашутно-десантну підготовку. Згодом там же працював інструктором.
«Я простий учитель фізкультури та тренер, майстер спорту з акробатики. Свого часу в ДШВ мене навчили стрибати з парашутом. Як спортсмена мене періодично залучали до навчальних зборів, де я працював інструктором. Але перш за все я — педагог».
Повернувся до школи — а потім знову до війська
Після завершення того періоду служби «Барух» повернувся до цивільного життя й продовжив працювати вчителем і тренером.
Після початку повномасштабного вторгнення він знову став до строю — цього разу вже у Національній гвардії. Згодом капітан виконував бойові завдання на Куп’янському напрямку у складі екіпажу FPV-дрона.
У бойових буднях залишилися й прості речі. Один із ранкових ритуалів «Баруха» — кава з побратимами.
«Усе просто, без зайвого пафосу. Зранку п’ю каву з побратимом. Буває, що з хлопцями, а буває — сам. Випив кави або енергетика — і до бою».
За словами військового, спортивне минуле привчило його до дисципліни та постійної роботи над собою, а роки служби — діяти в умовах бойової обстановки.
Після війни — назад до дітей
Попри службу, «Барух» не забуває про цивільну професію. Після війни найбільше хоче повернутися до школи й знову тренувати дітей.
«До школи! Хочу повернутися до дітей, до своєї викладацької та тренерської роботи. Моє головне бажання після перемоги — знову навчати молодь спорту».
Сьогодні «Баруху» 49 років. За його плечима — робота педагога й тренера, спортивні досягнення, служба у прикордонників, підготовка в ДШВ, бойовий досвід та завдання із застосуванням безпілотників.
Після війни капітан хоче повернутися туди, де працював до служби, — до дітей, спортивної зали й тренерської роботи.
Якщо вам цікавий мілітарний контент – підпишіться на телеграм-канал АрміяInform.
